Знімай корону, іди в народ

Торік Партія регіонів відзначила своє 14-річчя, із чим і привітав партійців голова обласної організації Партії регіонів і водночас — облдержадміністрації Олександр Вілкул. Директор аналітичного бюро «Система» Андрій Клячин вважає, що за 14 років Партія регіонів стала справжньою партією влади. Сьогодні альтернативи їй фактично немає. А на обласному рівні вона почала по-новому працювати після того, як обласну парторганізацію очолив нинішній голова облдержадміністрації. 

— Він вийшов із сфери виробництва й звик працювати на результат. Ми бачимо, що під його керівництвом область отримала потужний поштовх до розвитку — будуються дороги, реалізуються масштабні проекти, ідуть інвестиції. 2010 року Партія регіонів одержала в області беззастережну перемогу на виборах. Думаю, цього також набере більшість голосів. Конкурентів у регіоналів на Дніпропетровщині просто немає, — сказав Андрій Клячин.

З ним погоджується політолог, кандидат політичних наук Віктор Пащенко: «На Дніпропетровщині немає великих конфліктів, які ми бачимо, приміром, у Донецькій області з наметовими містечками чорнобильців. У нас немає такої протестної активності, тому що обласна влада веде постійний діалог із громадськістю». У жовтні минулого року партія влади зробила собі черговий подарунок — прийняла до своїх лав практично в повному складі «Сильну Україну». Ця подія була обставлена дуже пафосно, але надто розчарувала рядових виборців. Адже вони голосували за «Сильну Україну» як за партію центристську, а не за ту, котра повністю розчиниться в партії влади.

Тим часом Партія регіонів провела партійні конференції та публічні звіти перед виборцями про виконану за рік роботу. «Усього за 2011 рік в області введено в експлуатацію більше тисячі пускових об’єктів. Комплексна стратегія розвитку регіону розрахована на п’ять років — до 2015 року. Ті завдання, які стояли перед областю на 2011 рік, виконані в повному обсязі», — відрапортував Олександр Вілкул. А в грудні область відвідав Президент. Тут же провели й Раду регіонів, що тільки підкреслило значимість Дніпропетровської області в політичному розкладі на майбутніх парламентських виборах. І все-таки, паровоз, що був розігнався під назвою «Будуємо нову Україну» в окремо взятому регіоні, почав злегка гальмувати й пробуксовувати.

Можливо, винна в тому складна зима, що зірвала маски успішних менеджерів з комунальників і чиновників? Вона поставила під загрозу виконання наказів виборців про тепло у квартирах і чистоту доріг, особливо на периферії. Можливо, у Дніпропетровській області менше, ніж в інших областях, але все одно й тут зрадницьки падав сніг і рвалися комунікації від лютих морозів, залишалися без тепла квартири та цілі будинки. Як виявилося, сурмити у фанфари поки що зарано. Комунальні проблеми знаскоку не розв’язати. Коли у квартирах холодно й знову підвищують тарифи на воду, відходять на другий план ремонт доріг, пуск Окружної, обіцяний ЄБРР кредит на добудову Дніпропетровського метрополітену, інші масштабні інвестиційні проекти.

— Усі ці проекти реалізуються в борг, а кілька поколінь українців будуть за них розплачуватися, — стверджує дніпропетровська опозиція.

— Ми не розуміємо логіки рішень, що їх приймають у місті й області, — каже Максим Курячий, лідер міської організації партії «Батьківщина». — Але бачимо перспективу формування, зокрема, Дніпропетровська як міста боржника й, не дай Боже, банкрута. 2015-й — скрізь фіксується як рік повернення кредитів. І видно, що ті, хто відповідає за ці запозичення, не збираються нести за них політичної відповідальності.

За міський бюджет нинішнього року відмовився голосувати й «Фронт змін».

— Цей документ нам видали буквально напередодні, ніхто не встиг з ним ознайомитися — тому ми й не голосували. А коли прочитали, переконалися, що зробили все правильно, — розповідає керівник обласної партійної організації «Фронту змін», депутат Дніпропетровської міськради Андрій Павелко.

Але як зробити, щоб голос опозиції був почутий? Адже її, як і раніше, не допускають на екрани телевізорів і на сторінки офіційних газет. До речі, наклади контрольованих обласною радою та обласною адміністрацією видань — газет «Зоря» і «Вісті Придніпров’я» різко зросли цього року. Такий от вийшов казково успішний менеджмент від влади.

— Тому нам нічого не залишилося, як іти в народ, — резюмує Антоніна Ульяхіна, голова Дніпропетровської обласної організації партії «Батьківщина» і рідна тітка Юлії Тимошенко. — Й тут ми черпаємо сили й знаходимо підтримку.

Похід у народ завершився тим, що 10 лютого, напередодні Дня закоханих представники ВО «Батьківщина», «Свобода», політичних партій «Фронт змін», «Наша Україна», «Удар» підписали угоду про спільні дії об’єднаної опозиції Дніпропетровщини й заявили, що її підтримали ще близько 40 громадських організацій області.

Наріжним каменем спільної стратегії є, безумовно, підготовка та проведення чесних виборів народних депутатів України в жовтні 2012 року, недопущення фальсифікацій голосування й викривлення волевиявлення громадян. Єдиним опонентом об’єднаної опозиції є діючий режим. Тому її лідери відмовляються від публічної взаємної критики й декларують принципи взаємоповаги.

Чесно кажучи, важко уявити таких різних політичних бійців в одній запряжці. Вони мають різний досвід, електорат, риторику, визнають різні методи боротьби. Чи зможуть вони дійти згоди під час висування єдиного кандидата (а саме це вони планують), як домовляться в питаннях фінансування — поки що не ясно. Як і те, чи встигнуть вони виконати всю цю копітку роботу до виборів. Тим більше, за відсутності харизматичних фігур. Адже далеко не всі партії представлені в регіоні людьми, які мають авторитет, яких знають, викликають довіру й можуть повести за собою.

Таку само думку має й депутат міськради минулого скликання, підприємець Загід Краснов, який претендуватиме на місце в парламенті як мажоритарник:

— Діюча система виборів в Україні недосконала, хоча й дозволяє 50% Верховної Ради обирати за партійними списками, а ще 50% за мажоритарною системою. Але це тільки в теорії. Проблема в тому, що, голосуючи за списками за якусь партію по мажоритарці, люди сліпо віддають свій голос за висуванця, якого, можливо, не знають. Тому змішаною таку систему можна вважати тільки умовно.

Опозиційні партії розвиваються дуже повільно. Головна причина — на місцях призначаються слабкі лідери, роль яких незначна. Можливо, керівники обласних організацій бояться сильних особистостей, бо згодом вони можуть себе виявити й зайняти їхнє місце. Суб’єктивний чинник завжди відіграє велику роль. Тому поки в Києві у центральних офісах партій не зрозуміють, що потрібно шукати сильних лідерів на місцях, розвитку опозиційних партій у геометричній прогресії не буде.

Заступник голови Дніпропетровської обласної організації Партії регіонів Павло Безуглий вважає, що спроба об’єднання опозиції закінчиться черговими скандалами та розбірками.

— Якщо подивитеся на діючих осіб, ви побачите всіх тих, хто був у «Нашій Україні», «Народній самообороні», БЮТ, тобто ті самі люди намагаються знову зліпити модель, що у них уже одного раз не вийшла.

— Найголовніше — нам потрібно домовитися про загальну ідеологічну платформу. Ми повинні розуміти, за які закони ми спільно голосуватимемо у разі нашого потрапляння в парламент, враховуючи наші ідеологічні розбіжності, — розповів про завдання опозиції на найближчий час лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, який побував днями в Дніпропетровську. — Ми повинні дати сигнал суспільству, що от за цей список законів ми голосуватимемо у Верховній Раді. Важливо, щоб не було, як у минулі роки, коли опозиція мала вигляд об’єднаної, а голосування йшло в різнобій, у результаті чого ці союзи розвалювалися, — сказав він. І все-таки, незважаючи на неоднозначність і складність об’єднання, останній крок опозиції викликав тиху паніку в лавах влади. Яким буде її хід у відповідь, покаже час.

Дніпропетровська 

область.