Уряд затвердив перелік об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності й можуть бути передані в концесію. У цьому списку також — 26 луганських вугільних підприємств. 

Голова Луганської облради Валерій Голенко вважає, що на концесії «заробить той, хто схопить «солодкий шматок», а держава змушена буде продовжувати тягти на своєму горбі шахти, шахтобудівні, шахтопрохідницькі управління та інші підрозділи, слабко оснащені, що погано працюють і не мають виробничої перспективи без серйозної фінансової підтримки». Зокрема, керівник області навів як приклад шахту «Горянську» ДП «Первомайсквугілля».

— На мою адресу надійшло звернення сесії Першотравневої міськради, депутати якої вкрай негативно сприйняли інформацію про можливе передання в концесію шахти «Горянська». За їхнім твердженням, це ставить під загрозу подальше існування і розвиток не тільки Первомайська, а й прилеглих до нього шахтарських містечок і селищ, — зазначив Валерій Голенко. — На цьому окремому прикладі відображається загальна проблема. Якщо в найближчі роки в концесію будуть передані тільки найуспішніші, прибуткові, рентабельні підрозділи вугільних підприємств, це буде вигідно винятково концесіонерові, але не державі, не регіону й громаді.

І рано чи пізно ми змушені будемо просто відмовитися від такого «баласту». А це обов’язково спричинить небажані соціальні наслідки: зростання безробіття і соціального невдоволення, недоодержання бюджетних відрахувань.

Валерій Голенко переконаний, що держава у своїх інтересах має «залишити для себе перспективні й ефективні вуглевидобувні підприємства». Нелогічно й безвідповідально розділяти й передавати в оренду частини підприємств, позбавляючи в такий спосіб усіляких надій на їх розвиток. Інвесторові в першу чергу треба запропонувати ті вугільні об’єкти, які мають потребу у фінансовому підживленні: переоснащенні, модернізації, розвитку. Керівник Луганщини вважає, що долі вуглевидобувних підприємств повинні розглядатися галузевим міністерством з обов’язковою участю представників обласної, місцевої влади та обговоренням їх із колективом підприємства і громадою того населеного пункту, на території якого воно працює.