Учора у Верховній Раді України з ініціативи парламентського Комітету з питань європейської інтеграції у співпраці з Центром інформації та документації НАТО в Україні відбувся «круглий стіл» на тему «Безпека у XXІ столітті: виклики і механізми забезпечення». Народні депутати, представники виконавчої влади, посольств держав—членів НАТО в Україні, військові експерти мали змогу в режимі відеоконференції поспілкуватися з представниками керівництва Альянсу зі штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Україна після ухвалення закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики проголосила позаблоковий статус. Однак співпраця нашої держави з Північно-Атлантичним Альянсом уже має багаторічну історію. І, як наголошували учасники «круглого столу», може успішно тривати і надалі в різноманітних форматах, із урахуванням нових світових загроз та викликів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, відкриваючи зібрання, підкреслив, що увага до питань безпеки зумовлена тим, що XXІ століття несе нові виклики. «Світ кардинально еволюціонує і змінюються виклики безпеки, на характері яких безпосередньо відображаються досягнення науково-технічного прогресу», — зазначив парламентарій. В Європі лише декілька країн не беруть участі в колективній системі безпеки, серед них і Україна. «Але Україна не може самотужки гарантувати безпеку своїм громадянам від сучасних викликів і загроз», — вважає Б. Тарасюк, котрий давно є прихильником євроатлантичної інтеграції нашої держави.
Що ж це за новітні виклики та загрози? Піратство, розповсюдження зброї масового знищення, тероризм, інтернет-злочинність... Хтось може сказати — то далеко і нас не стосується, у нас своїх проблем вистачає. Але... «Ми живемо у глобалізованому взаємопов’язаному світі, тож навіть якщо якась загроза не здається небезпечною для певної країни, вона все одно впливає на її безпеку», — переконана директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська. І саме тому різним державам важливо мати партнерство.
Ще одним новим викликом перед країнами постає фінансова криза. Навіть найрозвиненіші держави різко скорочують видатки на оборону, і дедалі більше країн переходить до задекларованих Альянсом принципів так званої розумної оборони. Скажімо, у США торік скоротили оборонні видатки майже на півтрильйона доларів. Водночас Росія, Китай, Індія навпаки істотно збільшують військові витрати. Знайти оптимальний баланс у видатках на оборону і розвиток вітчизняних Збройних Сил, який дав би можливість і розвивати конкурентоспроможну армію, і заощадити на зайвих витратах, — непросте завдання для нашої держави, наголошували промовці, в тому числі й представники Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
Участь України у міжнародних миротворчих операціях дуже цінна, вважає керівник офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Козієл. «Відпрацювання сценарію боротьби з піратами під час спільних україно-американських навчань «Сі бриз» допомагає Україні та країнам—членам НАТО підготуватися до відбиття потенційної загрози», — зауважив він.
Під час відеоконференції зі штаб-квартирою НАТО в Брюсселі помічник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів та загроз д-р Джеймі Шей розповів, що Альянс налаштований на подальшу співпрацю з Україною, навіть незважаючи на проголошений нею позаблоковий статус. «Політика партнерства НАТО з Україною не змінилася у фундаментальному сенсі — співпраця триває, — сказав Дж. Шей. — Мають бути більш гнучкі підходи у партнерстві, на основі спільних інтересів». Наприклад, у боротьбі з піратством, обміні розвідувальними даними та інформацією, розвиткові протиракетної оборони.
Представник Альянсу припустив, що незабаром у світі може з’явитися потреба нових миротворчих операцій, де будуть потрібні й українські фахівці, й можуть знадобитися наші транспортні літаки. «Україна завжди зможе зробити свій внесок у взаємодію з НАТО у той чи інший спосіб, — підкреслив промовець. — Ми нікого не змушуємо вступати до НАТО. Україні необов’язково бути членом Альянсу, щоб мати гарні відносини з НАТО, які ґрунтуються на Хартії про особливе партнерство».
Зліва направо: директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Наталія Немилівська, голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, керівник Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Козієл, державний експерт відділу загроз у зовнішньополітичній сфері Управління експертно-аналітичного забезпечення апарату РНБО Олег Зуєв.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Олег ЗУЄВ, державний експерт відділу загроз у зовнішньополітичній сфері Управління екс-пертно-аналітичного забезпечення Ради національної безпеки і оборони України:
— Забезпечення національної безпеки України залежатиме безпосередньо чи опосередковано від таких зовнішніх чинників: економічні та соціальні загрози у світі, виникнення та ескалація кризових ситуацій в деяких країнах, які супроводжуються внутрішньодержавними збройними конфліктами, і як наслідок — численними жертвами серед мирного населення. А це, в свою чергу, опосередковано сприяє формуванню осередків екстремізму та тероризму, поширенню та потенційному застосуванню окремими країнами ядерної та радіологічної зброї. А також — міжнародний тероризм, піратство та транснаціональна організована злочинність, масова міграція з бідних та слаборозвинених країн, криза європейського інтеграційного проекту, реальна загроза дефолту деяких європейських країн. Наступний чинник — зростання геополітичного та геоекономічного впливу на глобальні процеси з боку Китаю та інших зростаючих економік світу. Згортання США зовнішньополітичних масштабних проектів та певні зміни у стратегічних пріоритетах. Започаткування та реалізація Росією інтеграційних проектів на теренах колишнього СРСР. Ускладнення ситуації у сфері забезпечення енергоресурсами. Вплив зазначених чинників відбувається на тлі фінансово-економічної кризи, яка може становити серйозну небезпеку не тільки для окремих країн, а й для міждержавних об’єднань та цілих регіонів.
