Ми передрукували (з незначними скороченнями. — Ред.) цей справжній крик душі депутата Київради Наталії Новак із одного з електронних видань. І разом з читачами-киянами без застережень теж підписуємося під кожним його словом. Справді, МАФи, як короста, в’їлися у тіло міста, про що не один раз порушувалося питання і на шпальтах «Голосу України».
Але щось усе-таки заважає переможно бити в барабани, мовляв, нарешті до цієї справи долучилися депутати Київради. І навіть не тому, що час від часу представники то однієї, то іншої фракції на сторінках ЗМІ переймаються цією проблемою, що, втім, не розв’язує її.
Але до кого претензії? Третього квітня 2009 року міська газета «Вечірній Київ» повідомила, що нарешті Київрада продемонструвала здатність працювати продуктивно, ухваливши рішення, відповідно до якого повноваження з розміщення МАФів передано єдиному операторові — КП «Київське інвестиційне агентство (КІА)». «Депутати проголосували дружно», — похвалило видання народних обранців у Київраді.
Функція контролю за встановленням кіосків перейшла тоді від районних рад до нині вже сумнозвісного КІА — спеціальної структури, створеної винятково для розв’язання проблеми встановлення МАФів. Однак після цього їх кількість почала стрімко зростати, а дислокація стала настільки хаотичною і щільною, що це створювало штовханину в людних місцях.
Крім того, саме за контролю КІА кіоски начебто тимчасово почали зводитися на «червоних лініях», газогонах і водогонах, кабельних мережах. Агентство так монополізувало систему надання дозволів, що одержати їх без солідного хабара стало неможливим. Одне слово, Київрада своїм рішенням узаконила здирництво, котре сягнуло таких масштабів, що прокуратура міста спрямувала протест на її рішення про надання КІА права контролю за встановленням кіосків.
Проте за два роки роботи цього агентства заповзятливі підприємці встигли набудувати стільки МАФів, що вже й не розібратися, хто, кому, що і за скільки надавав дозволи. Тепер от чимало депутатів Київради навіть не соромляться зі сторінок ЗМІ вимагати... їх узаконення. Мовляв, вони ж уже побудовані, кошти в це вкладені чималі, то навіщо їх руйнувати?
Занепокоєність автора статті «Кіоски — замість листя каштанів?» ситуацією з МАФами цілком зрозуміла. Якби не декілька «але». Джерело у Київраді, чия поінформованість не викликає сумніву, конфіденційно повідомило, що кожен третій її депутат — власник не одного кіоску, а цілої їх мережі. А також факт: фракція Віталія Кличка у Київраді (нині «УДАР») 2009-го теж голосувала (!) за надання КІА права контролю за встановленням кіосків у столиці. Навряд чи депутати фракції Віталія Кличка тоді не усвідомлювали наслідків такого рішення. То коли вони все-таки були щирими? З другого боку, хто тепер уже не знає, кому належить мережа МАФів, у яких реалізується пиво «Чернігівське» із бадьорим закликом: «Живи на повну!»?
І насамкінець. Нині час такий — усі когось і щось викривають, звинувачують, оприлюднюють ганебні факти, у тому числі ЗМІ. І рідко хто повідомляє про результат, як ситуація змінилася, чи як викривальники змусили владу її змінити. І якщо у пересічного громадянина можливостей щось змінити не так уже й багато, то в народних обранців вони є. Як от, приміром, у фракції «УДАР» і її голови в Київраді Наталії Новак. Тому чекатимемо наполегливості цієї політичної сили в боротьбі з МАФізацією, яку кияни підтримають — без застережень.
