Нещодавно довелося прочитати мемуари генерала Анатолія Русака. Семилітнім хлопчиком він опинився в радянському партизанському загоні, де його батько був комісаром, а мати — медсестрою. Малого комісарчука партизани дражнили кацапом, бо говорив російською. Він поскаржився батькові. Той був розумним чоловіком і відповів: «Доки не вивчиш українську мову — так і називатимуть!» Замість підручника батько дав синові книгу Уласа Самчука «Марія», лиш одірвав перші та останні сторінки, щоб не видно було, хто автор, бо Самчук перебував тоді серед ОУНівців, з якими радянські партизани воювали не на життя, а на смерть. Одначе, Русак-старший (до війни він учителював у Білорусі) розумів, що таки краще вчити мову з книжки доброго письменника. А ще він пообіцяв синові: вивчиш напам’ять один вірш Шевченка — отримаєш бойовий пістолет «Астра». Малий вивчив «Заповіт» і отримав свого пістолета.
Мимоволі думаєш: скільки нас, у школі чи в армії, вивчили російську мову цілком задарма — бо на світі не вистачило б пістолетів «Астра», щоб нагородити нас за успіхи. А втім, ця історія щиро зворушує своєю унікальністю. Таки добре, коли твій тато розумний. На жаль, таких завжди було мало серед комісарів. І це явно позначилося на їхніх нащадках. 
Ось зовсім недавно довелося прочитати ще дещо на ту саму філологічну тему. Минулого тижня в «Українській правді», з посиланням на «Інтерфакс-Україна», повідомлено, що спікер кримського парламенту Володимир Константинов обурений тим, що органи центральної влади знову почали надсилати кореспонденцію на адресу кримської влади українською мовою. Цитата: «Нас сьогодні найбільше дратує, що багато міністрів починають звертатися до нас українською мовою. Ми ініціювали створення робочої групи, тому що знову пішло листування (українською мовою), ми знову почали відкочуватися назад. І відновлення цих прав буде для нас важливим завданням».
Під «відновленням прав» мається на увазі ст. 10 Конституції України та ст. 10—14 Конституції Криму, де йдеться про те, що в Криму, поруч з державною, використовується російська та інші мови національного спілкування. А відомо, що у нас «та інші» означає лиш одну мову.
Очевидно, формула «поруч з державною» — справді дратує. Краще звучить — «замість державної». Через те, за словами пана Константинова, на першому пленарному засіданні четвертої сесії кримського парламенту 22 лютого планується розглянути питання про звернення до Верховної Ради України про підтримку законопроекту «Про основи державної мовної політики», внесеного Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком. А цей законопроект стосується не лише Криму — тут пропонується формула «поруч» (тобто «замість») вже у всеукраїнському масштабі.
Дивно, як усі ці люди не розуміють, що вони поводяться гірше деяких пришельців. Ті, коли прийшли, завели для нас аусвайси, де німецька мова була таки поруч з українською. Невже наші батьки й діди вигнали тих пришельців лише для того, щоб остаточно витіснити з наших аусвайсів українську мову на користь «та інших»? І чи не є блюзнірством, коли ці самі люди постановляють 9 травня вивішувати (поруч з державними) червоні прапори, під якими воювали ті комісари, які ще вірили в істинний інтернаціоналізм?