«Поділляцукор» закликає протидіяти завезенню до країни іноземної тростинної сировини
Протягом двох останніх місяців оптова ціна цукру знизилася з 9300 до 7300 гривень за тонну, що робить збитковим виробництво солодких кристалів. Незважаючи на це, одна з компаній намагається отримати ліцензію на ввезення тридцяти тисяч тонн цукру-сирцю.
— Нинішня ціна збиткова для цукрозаводів, — розповів у розмові з кореспондентом «Голосу України» економіст обласної асоціації «Поділляцукор» Леонід Козодой. — Щоб підприємства мали хоча б незначний прибуток, реалізувати солодкі кристали з нового врожаю треба за вартістю приблизно десять тисяч гривень за тонну. Бо за нинішніх витрат собівартість тонни цукру з буряків нового врожаю на заводах нашого регіону досягатиме приблизно дев’яти тисяч гривень.
Дороге вугілля
Зниження ціни співрозмовник пояснює тим, що цукрозаводи не мають можливості притримати продукцію до кращих часів, бо потрібні обігові кошти для придбання насамперед природного газу і вугілля. Останнє тепер закуповують у Польщі.
— Якщо раніше таке паливо з Донбасу можна було закуповувати з відстрочкою платежу, то тепер зарубіжні постачальники вимагають передоплату, інакше паливо не відвантажать, — наголошує економіст. — За природний газ теж вимагають платити наперед. Та й розраховуватися доводиться у валюті. А тут ще й долар «стрибнув». Ситуація кардинально змінилася. До того ж не на користь цукровиробників. Незважаючи на це, заводи не можна зупиняти, тому їх власники змушені продавати продукцію за нав’язаною ціною. Нині платять не більш як 7300 гривень за тонну. Був період, коли ціна опускалася до 6,5 тисячі гривень. На щастя, тривав він недовго.
Раніше цукрозаводи, які працювали на вугіллі, були у виграші порівняно з тими, хто використовував природний газ. Економія становила майже тридцять відсотків. Витрати на доставку вугілля з-за кордону, придбання його за валюту майже нівелювали різницю між вартістю блакитного і твердого палива. Такі розрахунки надали в асоціації «Поділляцукор». Незважаючи на це, одне підприємство — Гайсинський цукрозавод — повністю працює на вугіллі, ще два — Крижопільський і Томашпільський — частково використовують кам’яне вугілля. На Жданівському цукрозаводі технологічно готові працювати на мазуті. Це резервний варіант. Поки що завод використовує для виробництва цукру блакитне паливо.
— Були побоювання, що дефіцит природного газу відчуватимуть з початком опалювального сезону, — каже Леонід Козодой. — Однак поки що скарг на відсутність палива ми не чули. Як буде далі, прогнозувати складно.
Гірка пігулка
Цукру з нового врожаю буряків на Вінниччині зварять більше, ніж торік. За прогнозами, його матимуть приблизно 400 тисяч тонн. Загалом у державі нинішній рік також обіцяє бути солодким. Виробництво кристалів очікують майже в 1,7 мільйона тонн. А ще є перехідні запаси продукції. Тобто вітчизняна цукрова галузь цілком забезпечить потреби внутрішнього ринку. У завезенні цукру-сирцю із-за меж держави немає потреби. Але дехто намагається це зробити. Проти такого кроку виступили власники всіх дев’яти працюючих цукроварень краю. Кожен з них надіслав телеграму до Кабміну та Мінагрополітики із застереженням не приймати рішення щодо ввезення сирцю, бо в цьому немає потреби. Така само телеграма з проханням захистити вітчизняних цукроварів надійшла з обласної асоціації «Поділляцукор». Своє слово сказала й Національна асоціація цукровиків. На засіданні ради асоціації одностайно прийнято рішення, що нині немає необхідності завозити цукор-сирець з тростини у межах тарифної квоти.
— Незважаючи на це, знайшлися лжепатріоти, які переконують міністра аграрної політики та продовольства погодити заявку на отримання ліцензії Мінекономрозвитку на ввезення цукру-сирцю з тростини, — йдеться у прес-релізі асоціації. — До честі міністерства, воно відмовило у погодженні такого документа. Однак Держагентство резерву погодило заявку на отримання у Мінекономрозвитку ліцензії на ввезення на внутрішній ринок цукру-сирцю обсягом 30 тисяч тонн.
Такі дії, наголошується у прес-релізі асоціації цукровиків, є не тільки недоцільними, а й злочинними у ставленні до власного товаровиробника. «Ситуація змушує перейти до більш рішучих заходів захисту інтересів вітчизняних цукровиробників та продовольчої безпеки держави», — читаємо далі у повідомленні. Втім, які саме «рішучі заходи» маються на увазі, у тексті не вказано.
— Істотного зниження вартості цукру в роздрібній торгівлі не станеться навіть за умов завезення сирцю, — наголошує Леонід Козодой. — Ми це добре пам’ятаємо з попередніх років, коли, нібито, для блага покупців нас «засипали» закордонним продуктом. Зате заводи зазнавали суттєвих втрат. Деякі з них після того не рік і не два не могли звестися з колін. Невже це не стало для чиновників уроком? Навіщо знову наступати на ті само граблі?
Вінницька область.
Фото Валерія ДРУЖЕНКА.
ДОВІДКОВО
Понад 245 тисяч тонн цукру зварили на Вінниччині станом на 31 жовтня. Роботу продовжують всі дев’ять цукроварень, що розпочали нинішній сезон переробки коренів. Середня врожайність цукристих — 477 центнерів з гектара, на 80 центнерів більше від минулорічного показника. Найкраще вродили буряки в ПП «Юхимівське» Шаргородського району — по 770 центнерів на круг. Високою є цукристість коренів — її середній показник на цукрозаводах краю становить майже 18 відсотків. Із загальної площі 62 тисячі гектарів коренів викопано на 78 відсотках поля. Сніг і мороз, що накрили поля в останній декаді жовтня, зупинили роботу на буряковому полі. Погодні умови поліпшилися упродовж двох останніх днів місяця і копання коренів відновили. Фахівці звертають увагу, що знизилися темпи збирання. Причина — розгрузлий ґрунт. Однак сонячні дні сприяють поліпшенню умов роботи буряківників, які планують до середини листопада завершити збирання вирощеного врожаю.
