Через погодні «гойдалки» остаточно спантеличені експерти остерігаються давати певні прогнози щодо того, скільки озимих на півдні України навесні доведеться пересівати. А ось місцеві орнітологи пропонують оцінювати масштаби втрат за допомогою... диких гусей. Через Херсонщину, як відомо, пролягає міграційний коридор пернатих, і минулими роками величезні їхні зграї перечікували холоди на Чорноморському та Азовському узбережжі, підгодовуючись саме озимими ячменем і пшеницею на полях Каховського, Новотроїцького, Чаплинського, Генічеського та Каланчацького районів. Однак нинішньої зими
ще до настання лютих лютневих морозів птахи залишили регіон, і вчені стверджують: «спрацювало» не так зниження температури, як відсутність можливості знайти їжу.
— У минулі зими кількість зграй перелітних гусей — як білолобих, так і сірих — становила сотню тисяч голів і більше — на кордонах заповідника мисливці вели безперервну пальбу, лякаючи тварин. Цього року обстеження прилеглих до нього районів за участю фахівців Азово-Чорноморської орнітологічної станції показало наявність близько 700—800 голів білолобих гусей і 70 голів сірих гусей — у десятки, якщо не в сотні разів менше того, що було. Висновок безперечний: перечекати зиму в Таврії пернатим не дозволив кормовий чинник: озимі, які перебувають у стані «шильця», або взагалі не зійшли, дають мало їжі, — коментує директор національного біосферного заповідника Асканія-Нова, кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко.
Пропозицію оцінювати стан посівів за кількістю диких птахів, які годуються на них, експерти не вважають гідним поняття «науковий підхід». Проте у Головному управлінні агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації переконані: відштовхуватися треба від наступного — у краї на території в сто тисяч гектарів озимі не зійдуть ні за жодних умов. І час вже планувати, що на цих площах сіятимемо в березні. Начальник управління Анатолій Носик каже, що дефіциту насіннєвого матеріалу немає: у великих господарствах регіону зосереджено 50 тисяч тонн насіння ярового ячменю, кукурудзи і гороху, і цих страхових запасів з надлишком вистачить для пересівання тих полів, де постраждали озимі культури. «Втрат, звичайно, не уникнути. Однак узятий курс на збільшення площ озимих культур в останні три роки себе виправдав — продовольчого зерна для потреб населення цілком вистачить, навіть попри ці втрати», — оптимістично запевняє начальник Головного управління агропромислового розвитку Херсонської ОДА Анатолій Носик.
Херсонська область.
