В охоплених протистоянням регіонах складно знайти покупця на зерно
Нинішньої осені в Сєверодонецьку відбувся вже третій обласний сільськогосподарський ярмарок. Раніше такі заходи, які сприяють реалізації місцевої продукції, організовували в Луганську, але відтоді, як обласний центр окупували бойовики, їх проведення стало неможливим. Варто зазначити, що на території, підконтрольній самопроголошеній «ЛНР» значно менше сільгоспугідь, ніж на українському боці: 90 тисяч гектарів проти 1 мільйона 240 тисяч гектарів. Якщо агровиробники окупованих земель зазнають ще й значних збитків від бойових дій, то на територіях, вільних від сепаратистів, військових зіткнень було менше. Без перебоїв працюють і провідні молокопереробні підприємства області: Біловодський, Айдарський, Кремінський, Старобільський молокозаводи. Що ж стосується таких виробництв у Попаснянському районі й Станично-Луганському — вони також на українському боці, але постійно перебувають на лінії вогню і їм важко відновити виробництво.
Війна війною, а врожай в області визрів добрий. Такого не було років десять. Здається, сама природа розпорядилася, щоб луганські аграрії компенсували свої втрати через конфлікт. Середня врожайність зернових з урахуванням кукурудзи становить 32,5 центнера з гектара. Це на 10,5 ц/га вище, ніж торік. Загалом Луганщина вже зібрала майже 1,4 мільйона тонн зернових культур і жнива тривають. Отож зерна є набагато більше, ніж потрібно для споживання. Тепер постає питання, як вигідно зібране продати.
— Ми попросили посприяти галузеве міністерство розв’язати проблему із закупівлі врожаю, — розповідає в. о. директора департаменту заступник директора департаменту Любов Безкоровайна. — Річ у тім, що через побоювання обстрілів і перевірок на блокпостах до нас практично перестали приїжджати зернотрейдери. Відсутність реалізації врожаю — основна тепер проблема. Цього року зібрано майже 900 тисяч тонн пшениці. А основні борошномельні потужності виявилися на окупованій території — ці переробні підприємства зазвичай закуповували до 400 тисяч тонн урожаю, практично половину ранніх зернових. На експорт ми відправляли саме продукти переробки. Нині такої можливості немає. Безумовно, неабиякою підмогою в реалізації продукції є Аграрний фонд. У рамках форвардних закупівель під урожай-2014 наші товаровиробники уклали договори на 95 тисяч тонн зерна. Тепер ці договори ми успішно переоформили. Плюс у тому, що практично цілий рік до нового врожаю аграрії користувалися кредитом. На окупованій території залишилися шість підприємств, які по кредитах не розрахувалися. Аграрний фонд погодився на пролонгацію цих боргів.
За інформацією Любові Безкоровайної, сільгоспвиробникам області сьогодні недоплачено 4,2 мільйона гривень компенсацій.
«Нам обіцяно, що ці суми буде закладено в розрахунки казначейства й виплачено. Сподіваємося, що так і станеться. З другого боку, ситуація в країні складна. Патріотично налаштовані аграрії розуміють, що нині кошти переважно йдуть на визволення Донбасу, зокрема, Луганської області. Тому у зв’язку з тим, що в нас в області цього року через бойові дії й замінування втрачено орієнтовно 22 тисячі тонн ранніх зернових, у тому числі на підконтрольній території (Новоайдарський, Кремінський райони), сільгосптоваровиробники відмовилися від державних компенсацій за ці наділи. Кажуть, що в цьому разі для них важливіший мир, а не гроші», — пояснює співрозмовниця.
Мимоволі виникає запитання: чи буде забезпечена хлібом окупована частина області? Так званий «міністр» аграрної політики самопроголошеної «ЛНР» недавно заявив, що «республіці» вистачить 20 тисяч тонн зерна. З яких розрахунків взялася ця цифра, він не пояснив. Але навіть не фахівець у галузі економіки засумнівається в цих розрахунках. На окупованій території регіону залишилося 64 відсотки населення області. Якщо потреба української сторони майже сто тисяч тонн, то скільки ж потрібно населенню, яке перебуває під бойовиками?
— Ресурсами ми забезпечені, — уточнює Любов Безкоровайна. — На нашій території залишилася основна сировина: молоко, м’ясо, зерно, а також соняшник і всі потужності з його переробки. Тобто експортний потенціал ми маємо. Чого справді шкода, то це три великі підприємства з переробки м’яса — у Краснодоні та Луганську.
Незважаючи на складність ситуації, область завершує сівбу озимих культур. За планом мають засіяти 315 тисяч гектарів. Однак, без урахування земель окупованої території, прогнозують засіяти 250 тисяч гектарів.
Луганська область.
Факт
У «Луганськмлині», який перебуває на окупованій території, залишилося 3,5 тисячі тонн зерна та 1,5 тисячі тонн борошна Аграрного фонду.
