Обов’язковість перед набуттям громадянства України складання іспиту на знання української мови, а також основ історії, політичного та економічного устрою, основних традицій українського народу передбачає законопроект про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про громадянство України» (№9728), який нещодавно внесено на розгляд до Верховної Ради.

Нині за чинним законом про громадянство умовою для прийняття громадянства нашої держави (йдеться про іноземців та осіб без громадянства — емігрантів з інших країн, представників української діаспори чи при поновленні громадянства) є «володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування» (стаття 9). Автор законопроекту народний депутат Іван Стойко («НУ—НС») пропонує розширити перелік цих умов. Зокрема, встановити обов’язок для осіб, які хочуть набути громадянство України за територіальним походженням, осіб, яких прийнято до громадянства або поновлено в громадянстві України, «володіти державною мовою, включаючи здатність читати, писати і розмовляти державною мовою, включно зі знанням основ історії, політичного та економічного устрою України, основних традицій Українського народу». Повноваження визначати рівень володіння державною мовою та видавати відповідний документ передбачається покласти на Кабінет Міністрів. Щоправда, за законопроектом, ця умова не поширюватиметься на осіб, які мають певні фізичні вади — сліпих, глухих, німих (як і в чинному законі), а також пенсіонерів.

«Хочеться, щоб ми, як країна, яка розташована на перехресті еміграційних потоків і яка прямує до Європи, до вільного суспільства, де будуть зняті кордони, не відставали в законодавчому плані, — зауважив у коментарі «Голосу України» автор законопроекту Іван Стойко. — Повинні бути створені міграційні центри, регіональні, «кущові», а в подальшому — в кожній області, які допомагатимуть людям, котрі хочуть отримати громадянство України, адаптуватися у суспільство, склавши іспити. Особа, яка приїжджатиме в Україну, повинна розуміти, куди вона приїжджає, в яку державу, принаймні знати елементарні норми — її мову, історію. Законопроект не робиться під якусь політичну силу, хочу привернути увагу до проблеми, яка вже сьогодні виникає, а завтра може збільшитися. Україна не повинна бути «прохідним двором», і ті люди, які приїздять до нас, хочуть у нас жити, повинні стати патріотами своєї нової Батьківщини. А держава повинна забезпечити їм умови».

Подібні законодавчі ініціативи вже розглядалися у сесійній залі. В лютому 2011 року народні депутати від «НУ-НС» Андрій Парубій і Лілія Григорович запропонували парламентові запровадити обов’язковість складання іноземцями та особами без громадянства тестів на знання Конституції, законодавства про громадянство і рівень володіння українською мовою для надання їм громадянства України. Однак у вересні минулого року за ухвалення законопроекту в першому читанні проголосували лише 116 депутатів із необхідних 226.

Найдискусійнішим питанням при проходженні нового законопроекту, звісно, буде ще й одвічне — звідкіля взяти кошти. Адже витрати пропонується покласти на держбюджет (за попередніми розрахунками, обсяг видатків за рахунок бюджетних коштів може становити від 67 до 121 млн. грн. на рік). Автор законопроекту переконує: для вирішення державницьких питань кошти можна знайти.