Хоча й війна, але й капусти — тьма

Від жовтня повіяло теплом не тільки через сонячну погоду. Цей місяць ознаменувався підписанням газових документів. Питання підвисало місяців п’ять. Тепер протокол зафіксував ціну блакитного палива, яке Україна одержуватиме з Росії, і умови його постачання. Як ми вже повідомляли, переговорники доторгувалися, що на решту періоду 2014-го вона буде 378 доларів за тисячу кубів, а в першому кварталі 2015-го — 365 доларів. Закупити плануємо 4 мільярди кубометрів, а, може, й більше — залежить, наскільки холодною видасться зима.

Хто виявився в плюсах від підписання? Хоч як дивно, виграли всі сторони. Країни ЄС (звісно, якщо домовленості виконуватимуться) забезпечили собі спокійну зиму. Об’єднаній Європі потрібна стабільність. Сваритися з Росією і мерзнути через нас узимку аж ніяк не входить у їхні плани. Сенс однієї із недавніх заяв канцлера Німеччини Ангели Меркель такий: якщо Москва з Києвом не домовляться і РФ припинить транзит газу на територію ЄС, то українська сторона позбудеться реверсного потоку, бо весь газ буде необхідний  Європі.

Виграла Росія. Вона значно збільшить обсяги продажу. Як стверджує статистика, видобуток газу в Росії в жовтні скоротився на 15,4 відсотка — до  53 млрд. кубометрів. Зокрема, «Газпром» зменшив його майже на чверть — до 35,4 млрд. 

У плюсах Україна. Скасовуються страшилки, що вимерзнемо. Для підприємств є можливість не тільки працювати, а й опалювати виробничі приміщення. Не потрібно довго пояснювати, що діючі заводи — це і зарплати, і робочі місця, і доходи в бюджет. Тобто, ми комфортно перезимуємо, якщо знайдемо гроші на оплату боргів та для подальших поставок російського газу. Згідно з домовленостями, за раніше закачане для себе паливо нам слід віддати чималу  суму: 1 мільярд 450 мільйонів доларів одразу й ще 1 мільярд 650 мільйонів до кінця року. Мінуси також очевидні. Насамперед — в моральному плані. Начебто і війна, ми звинувачуємо Росію в неприкритій агресії та анексії наших територій і, водночас, виторговуємо в Москви газ. Все одно, якби Радянський Союз домовлявся з Гітлером про поставки під час Другої світової. Інтернет уже рясніє народними перлами з цього приводу. Приміром, «ПТН ПНХ» тепер читається як «Путін, поможи, нам холодно!». Тож є не тільки економічні стимули впроваджувати енергозберігаючі технології і домагатися енергонезалежності. А цей процес в Україні, зігрітій російським газом, побоююся, може й пригальмувати. Тож не зрозуміло, слід викладену нижче інформацію вважати плюсом чи мінусом: не можна сказати, що питання стосовно газу вирішене остаточно. Оскільки офіційні домовленості про поставки діятимуть тільки до 31 березня майбутнього року. Виходить, уже навесні Київ і Москва візьмуться утрясати «літню» ціну. Тоді ЄС навряд чи підключиться до переговорів, оскільки об’єднаній Європі вже не загрожуватиме перспектива залишитися без тепла. Як, власне, й Україні. Але й улітку газ для нас — не останнє діло, адже необхідно поповнювати сховища до наступної зими.

Тим часом поки торгувалися за блакитне паливо, знайшли йому заміну у вигляді африканського вугілля. Минулого місяця 84,2 тисячі тонн уже прибуло до Іллічівського порту. Звідти вугілля розподіляють по теплоелектростанціях. Найближчим часом очікується ще 166 тисяч тонн. А загалом, до весни, підвезуть мільйон тонн. Ціна, здавалося б, прийнятна, африканське чорне золото обходиться у 86 доларів за тонну в порту України. Проблема в тому, що розрахунки — у валюті, а це створює додатковий її дефіцит усередині країни та погіршує зовнішньоекономічний баланс. Прикро, що Україна переживає проблеми не тільки з газом, а й з вугіллям, яким раніше забезпечували себе повністю. Зараз на Донбасі багато шахт затоплено й не працює.

За оприлюдненою минулого місяця інформацією Держстату, валовий внутрішній продукт країни в третьому кварталі прискорив падіння до 5,1 відсотка. За прогнозами експертів, у четвертому кварталі ситуація не зміниться і загальне падіння економіки, за підсумками року, становитиме не менше 6,55 відсотка. Не «вирівняв» провали в промисловості й агросектор. Хоча в АПК сезонне зростання виробництва збільшилося до 16 відсотків.

Водночас підстрибнув 

держборг. За вересень, як стверджує статистика, майже на п’ять мільярдів доларів — до 74,3 мільярда. Боргові зобов’язання країни збільшать нові запозичення. До кінця року в Україну можуть прийти 760 мільйонів євро фінансової допомоги від Євросоюзу. Ще 500 мільйонів доларів — частина кредиту від Світового банку. Україна також розраховувала до кінця нинішнього року одержати 2,7 мільярда доларів запозичень і від МВФ. Фонд від обіцянок підтримати нас не відмовляється, але, за останніми повідомленнями, черговий транш до України направить уже після формування нового складу уряду.

Із нещодавніх новин — наша країна опинилася в сотні (!) у рейтингу Світового банку щодо легкості ведення бізнесу. Насилу віриться, зважаючи на ситуацію на сході... Та річ у тім, що результати дослідження 189 економік світу нині тільки оприлюднили. А інформацію збирали в минулому й на початку нинішнього року. Поки що ми на 96-му місці. Згідно з попереднім дослідженням, були на 112-му. Наскільки легко живеться бізнесменам в Україні цього року, напевно, дізнаємося в наступному. До речі, серед індикаторів, які тягнуть країну до низу списку, «приєднання до електромереж». Щоб підключити підприємство, прикміром у Києві, підприємцеві в середньому потрібно витратити 277 днів! Тож за цим показником ми п’яті з кінця.

Але є й оптимістичні звістки. Громадянам спростили подачу документів на будівництво. Тепер повідомлення і декларацію про початок виконання підготовчих або будівельних робіт можна зареєструвати через Інтернет за допомогою сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції. Так у владних структурах сподіваються подолати черги й корупцію. Адже хабар через комп’ютер уже не сунуть.