Керівництво Кіровоградської обласної ради постійно перебуває в пошуку інноваційних технологій щодо роботи органів місцевого самоврядування. Задля більшої ефективності тут обрали два основні напрями діяльності.
По-перше, голова обласної ради Микола Ковальчук (на знімку) разом із виконавчим апаратом і депутатським корпусом знайомляться з роботою територій своєї області. Лише протягом минулого року вони побували у 130 міських, селищних та сільських громадах (це третина від наявних в області). Відвідування сесій не лише міських чи районних, а й сільських рад дало можливість глибоко і системно вивчати проблемні питання громад низової ланки.
— Нас зацікавила доля так званих «неперспективних сіл», — каже Микола Михайлович. — Скажімо, якщо територіальна громада складається з 5—7 населених пунктів, лише в одному з яких знаходиться її центр (власне сільська рада), то як працюють інші села, що входять до складу цієї громади? Який там є виборний орган? Чи наявна самоорганізація? Чи не залишаються осторонь проблемних питань такі населені пункти? Чи не менший вплив на поліпшення якості їхнього життя, одержання певних адміністративних послуг? Вивчення ситуації дало нам можливість відпрацювати певні підходи щодо можливих змін у процесі реформування органів місцевого самоврядування.
По-друге, керівництво ради відвідало 11 областей України, зокрема, й у рамках Консультативної ради при Голові Верховної Ради Володимирові Литвину. Такі відвідини дають можливість обмінятися думками стосовно ефективних форм управління та одночасно побачити й порівняти рівень життя людей, вивчити й перейняти досвід сусідів, переглянути стратегічні напрями розвитку муніципалітетів та інфраструктури громади.
— Остання поїздка до Дніпропетровська, — продовжує М. Ковальчук, — продемонструвала нам життя цікавої й різнобарвної територіальної громади з великим минулим і великим майбутнім. Ми вивчали роботу Дніпропетровської області за кількома напрямами: залучення інвестицій і пошук інвестора на прикладі роботи конкретного комунального підприємства; розвиток місцевого самоврядування і програму стратегії розвитку самоорганізації населення; питання забезпечення корпоративного зв’язку «Електронне село» тощо. Після поїздки з’явилося відразу кілька свіжих ідей із залучення інвестицій, забезпечення електронного документообігу та надання адміністративних послуг у системі корпоративного зв’язку тощо.
Дніпропетровці, за словами Миколи Михайловича, також зацікавилися кількома кіровоградськими проектами, зокрема, програмами «Центральний регіон-2015», «Статський радник», «Купуй кіровоградське». Тож керівництво й дипкорпус прийняли пропозицію дніпропетровців щодо підписання договору про регіональне співробітництво. Його проект уже підготовлено, а підпишуть документ під час візиту представників Дніпропетровської області на Кіровоградщину, орієнтовно — наприкінці лютого.
До слова, подібні угоди з регіонального співробітництва торік були підписані з Харківською і Херсонською областями. Досвідом, напрацьованим у сфері місцевого самоврядування, варто ділитися. Це, переконаний М. Ковальчук, — стимул не лише для подальшого розвитку двосторонніх міжрегіональних відносин, а й привід для формування у представників місцевого самоврядування радикально нових підходів до підвищення якості функціонування муніципалітетів.
Фото Ігоря ДЕМЧУКА.
