Україна звикла до народного прогностика Володимира Лиса з Луцька. І хоча його прогнози погоди не завжди вирізнялися стопроцентною точністю, але завжди вважалися одними з найбільш визначальних та авторитетних у народній метеорології. Тож доволі несподіваною видалася заява Володимира Лиса, яку він зробив у місті Дубно на Рівненщині під час презентації своїх романів «Іван і Чорна пантера» та «Століття Якова», про те, що він пориває зі своїм улюбленим заняттям, якому присвятив більше двох десятиліть, і зосереджується на літературній діяльності.
— На цей рік прогнозу погоди не робив, бо, чесно кажучи, це хобі мені вже набридло, — зізнався Володимир Лис. — Загалом народному прогнозуванню я віддав 23 роки. За цей час виробилася своєрідна методика спостережень за природою, яка й давала змогу трішки заглянути у майбутнє природи ( цю методику свого часу Володимир Лис описав у книзі «Таємна кухня погоди». — Авт.). Вона базується на спостереженні погоди від 26 грудня до 6 січня — загалом 12 днів. Кожен день відповідає певному місяцю в наступному році. Прикметно також, що ця метода найбільш придатна в радіусі півтори сотні кілометрів від Луцька, де я проживаю.
— Найбільш популярними мої прогнози стали після 2004 року, — каже Володимир Лис, — коли передбачив посуху. Тоді мій телефон буквально обривався від дзвінків — всі хотіли дізнатися, якою надалі буде погода... Зрештою, за час спостережень я наяву переконався, що ідеально спрогнозувати погоду намарне. Тим паче зараз, коли на планеті відбулися і відбуваються різноманітні катаклізми.
Заодно, як зазначає Володимир Лис, у природи немає поганої погоди. Є просто поганий настрій, від якого треба рятуватися. І як один із таких порятунків — його книга «Таємна кухня погоди». А ще — ряд романів, п’єс. «Найсвіжіші» серед них — «Століття Якова» та «Іван і Чорна пантера», які, власне, автор і презентував у Дубенському будинку дітей та молоді.
Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.
