Якщо їхати автотрасою на Мену, то поблизу Стольного можна помітити обіч дороги занесену снігом незібрану кукурудзу. Кільканадцять гектарів! Перша думка, яка виникає при цьому: «Допрацювалися!!!» Цікаво, що схожа картина спостерігається сьогодні у багатьох районах. Ще майже на 3000 гектарів качаниста стоїть у полі! Таке враження, що у господарів або не вистачило фінансових можливостей на придбання дизельного палива, або кукурудза настільки знецінилася, що її дешевше залишити у полі для диких кабанів.

Але... насправді, як з’ясувалося, причина — вражаючий минулорічний рекорд.

— Уперше за всю історію Чернігівщини хлібороби зібрали 2 мільйони 470 тисяч тонн зернових, у тому числі 1639 тисяч тонн кукурудзи, — зазначила начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва управління розвитку агропромислового виробництва облдержадміністрації Тетяна Мілютенко. — Останньої отримали майже вдвічі більше, ніж за два попередні роки! Кукурудзи стали збирати по 80—100 центнерів з гектара. Плюс нові сорти добре прижилися на півночі області, де до цього її ніхто не вирощував у таких масштабах.

Здавалося б, який зв’язок між рекордом і залишеною в снігу кукурудзою? Виявляється, є! Адже отриманий великий урожай треба не тільки зібрати, а ще й просушити, зберегти. І якщо останнім часом у господарствах побільшало потужної збиральної техніки іноземного виробництва, то з сушильними комплексами, елеваторами виникла істотна проблема. Вони не були розраховані на такий великий урожай. Достатньо зазначити, що Чернігівщина у 1913 році зібрала 794 тонни зерна, у 1940-му — 794 тисячі тонн, у 1946-му — 290 тисяч тонн. Уперше мільйон тонн область отримала у 1961 році, два мільйони тонн — у 1978-му. Останній рубіж подолано з великим плюсом у 2008—2009 роках.

ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», наприклад, навіть у погожі листопадові дні стримувало збиральну кампанію, оскільки вологе зерно нікуди було дівати. Як не прикро, деякі елеватори не змогли ще реалізувати кукурудзу попереднього року. Область була не готова до приймання такого високого врожаю. Адже всі ємності для зберігання зерна у регіоні мають потужність 2,3 мільйона тонн, у тому числі спеціалізовані та сертифіковані комбінати хлібопродуктів і хлібоприймальні підприємства — 1,3 мільйона тонн. Тому поспіхом були переобладнані під зернову навалу порожні приміщення тваринницького комплексу, закуплені плівкові рукави для консервації зібраного з поля. У 25 комплектах згаданого обладнання вдалося вмістити до 40 тисяч тонн зерна.

Зазначимо, що великі агропідприємства та агрохолдинги, розширюючи виробництво зернових, уже вжили певних заходів для поліпшення ситуації у цій сфері. У Прилуцькому районі нещодавно завершено будівництво одного з найбільших в Україні елеваторів потужністю 194 тисячі тонн ТОВ «Елеватор-Агро». У ТОВ «Земля і Воля» з Бобровицького району нині мають можливість просушувати, зберігати по-новому 152 тисячі тонн зерна. З’явилися нові елеватори в Ічнянському районі (СТОВ «Інтер», 40 тисяч тонн), на Бахмаччині (ТОВ «Бахмачрегіонпостач», 5 тисяч тонн). У 2012—2014 роках намічено збудувати ще 4 сучасні елеватори з середньою потужністю понад 330 тисяч тонн у різних адміністративних одиницях області.

Але не таємниця, що Чернігівщина взяла курс на подолання найближчим часом рубежу в три мільйони тонн. А це потребує кардинального удосконалення системи своєчасного і якісного збирання та зберігання врожаю. Наявні спеціалізовані та сертифіковані ємності для зберігання зерна вже не задовольняють і наполовину сучасні потреби, не кажучи про перспективні обсяги виробництва зернових.

Новітній зерносушильний комплекс ТОВ «Елеватор-Агро» потужністю 194 тисячі тонн.

Фото автора.