Цей сумний ювілей, зі смутком і слізьми на очах, не святкували ні в Україні, ні в Одеській області. У грудні 2011-го виповнилося десять років з часу введення в експлуатацію першої черги одного із найамбітніших проектів України — нафтотермінала «Південний». Він є частиною технологічного комплексу, до якого входить 674-кілометровий магістральний нафтопровід Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ. Проектна потужність «Південного» — приймання з моря й відправлення до західного кордону України й далі в Європу щорічно близько 12 мільйонів тонн нафти. А за повного завантаження нафтової труби через неї перекачуватимуть 40 мільйонів тонн «чорного золота».
А сум компанії «Укртранснафта», що експлуатує нафтотермінал, пояснюється тим, що «Південний», швидше, ледве дихає, ніж активно виконує свої функціональні завдання.
«Ура!» прокричали, а в атаку піти не наважились
«Золотий шов» на трубі нафтопроводу Одеса—Броди зварив Президент України Леонід Кучма. Тоді він сказав, що введення в експлуатацію нафтотермінала «Південний» і початок роботи нафтопроводу дасть змогу нашій країні вирішити питання диверсифікованості джерел палива й забезпечити свою енергобезпеку.
Передбачалося, що аверсний режим роботи — термінал «Південний» (Україна) — Західна Європа — дасть можливість прокачувати до 10 мільйонів тонн. На жаль, такого обсягу нафти для перекачування не вдалося знайти, й тому було ухвалено рішення про роботу нафтормінала «Південний» у зворотному — реверсному — напрямку. Тобто російську нафту перекачували в Одесу, потім завантажували в танкери, й паливо вирушало в різні куточки світу.
Обсяги реверсного перекачування транзитної російської нафти зростали й 2009 року досягли 9,5 мільйона тонн. 120 танкеровозів 2009-го зайшли для завантаження нафтою в морський торговельний порт «Південний». Це був рекордний для нафтотермінала рік. Уже в 2010 році почався спад обсягів перекачування — він становив лише 3 мільйони тонн, а кількість танкерозаходів у порт зменшилася втричі.
Причину слід шукати, зазначають експерти, не тільки в економічній кризі, а й у тарифній політиці України. Приміром, згідно з тарифами 2009 року за суднозахід одного танкера в порти України іноземним компаніям необхідно було заплатити до 350 тисяч доларів портових зборів, у той час як чорноморські порти встановили портові збори в сумі 200 тисяч доларів. Звичайно, російські та казахстанські нафтотрейдери почали користуватися послугами термінала «Шесхарис» (Новоросійськ, Росія).
Практично сім років нафтотермінал «Південний» перебував у стані очікування «милостей», тобто замовлень на перевалку нафти з Росії й Казахстану. Своєї основної, запланованої під час проектування ролі, нафтотермінал «Південний» не виконував.
Ситуація ускладнювалася тим, що, незважаючи на відсутність обсягів перевалки, труба не була сухою — у ній щодня перебувало 450 тисяч тонн технічної нафти. Тобто нафтопровід Одеса—Броди працював у повному технологічному режимі: обслуговувався, охоронявся.
Великі плани обернулися розчаруванням
Час від часу навколо нафтопроводу Одеса—Броди розгортаються події, які сприймаються як світло в кінці тунелю. Приміром, передбачалося, що в 2011 році в плановому аверсному режимі з Одеси до Білорусі буде перекачано 9 мільйонів тонн нафти з Венесуели. Оптимістичні запевнення в тому, що труба гудітиме від напору нафти, призначеної для наших сусідів, на жаль, залишилися тільки словами. Та й, як підтвердив час, розроблена логістична схема доставки нафти з Латинської Америки в Європу через Одесу була незграбна і громіздка. Як показали розрахунки, вигідніше було венесуельську нафту після розвантаження в Одеському морському торговельному порту перевантажувати в залізничні цистерни й потім відправляти в місто Мозир (Білорусь), ніж використовувати для цього трубу нафтопроводу.
Ну й гіркий фінал. Наприкінці 2011 року Міненергетики України оприлюднило інформацію, що через морський нафтовий термінал «Південний» було відвантажено 900 тисяч тонн нафти, тобто його потужність не використовувалася на 90 відсотків.
Кожен день простою нафтотермінала наближав його до економічного краху або, навіть страшно говорити, банкрутства. Це було пов’язано передусім з тим, що «Укртранснафта» протягом декількох років не підвищувала тарифи для клієнтів. Але ж за цей час тільки вартість тарифів на електроенергію зросла більш як удвічі. Зросли мінімальна зарплата, вартість видаткових матеріалів. По кілька місяців у порт не заходять танкери. Великі плани обернулися розчаруванням.
«Посушливий сезон» завершується?
Компанія «Укртранснафта» у принципі ніколи не розглядала нафтотермінал «Південний» як валізу без ручки, яку нести важко, а кинути шкода. Так, нести важко, але й кидати ніхто не збирається.
220 мільйонів доларів планує «Укртранснафта» інвестувати в розвиток інфраструктури «Південного». Про це заявила начальник управління транспортування, обліку і якості нафти компанії Тамара Варавва. За її словами, планується будівництво додаткових причальних споруд у морському торговельному порту «Південний».
Розглядається можливість будівництва стаціонарного причалу із двостороннім пірсом для приймання танкерів вантажопідйомністю до 100—150 тисяч тонн з орієнтовною вартістю 125 мільйонів доларів. Вивчається варіант зведення рейдового одноточкового причалу для зливу каспійської (!) нафти з танкерів вантажопідйомністю до 150 тис. тонн у відкритому морі й потужністю 2,6 млн. тонн на рік з перспективою розширення до 9—12 млн. тонн. Вартість проекту може становити 65 мільйонів доларів.
Замість епілогу
Припускають, що поруч із нафтотерміналом «Південний» в Одеській області в недалекому майбутньому побудують термінал скрапленого газу.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко прогнозує, що до середини 2013 року будівництво такого термінала завершиться. «З 1 січня 2012 року оголошено конкурс на це будівництво... Уже завершено відбір компаній, які проводитимуть технічне обґрунтування проекту. Думаю, за півтора року ми його побудуємо», — зазначив Юрій Бойко. Нагадаємо, рішення про будівництво термінала скрапленого газу на узбережжі Чорного моря прийнято в травні 2010 року. 17 грудня 2010 року створено ДП «Національний проект LNG-термінал», яке має скоординувати роботу з будівництва термінала з приймання природного скрапленого газу обсягом 10 млрд. куб. м на чорноморському узбережжі України до 2014 року. Оцінна вартість будівництва в одному з портів України становить 1,2—1,4 млрд. доларів.
Держпідприємство «Національний проект LNG-термінал» оголосило переможцем тендера на розробку техніко-економічного обґрунтування нацпроекту з будівництва термінала з приймання скрапленого природного газу (LNG-термінала) компанію Socoіn (Іспанія). Про це повідомив голова Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами Владислав Каськів. Також він заявив, що результати розробки ТЕО було оголошено в січні 2012 року. Нагадаємо, 22 серпня конкурсна комісія із проведення першого етапу двоступеневих торгів на розробку ТЕО будівництва в Україні LNG-термінала розкрила заявки від учасників цього проекту. За результатами розкриття заявок названо дев’ять компаній, допущених до участі в цьому конкурсі.
Саме так, в обстановці впевненості в завтрашньому дні й оптимізму, приймали 10 років тому рішення про будівництво нафтотермінала «Південний». Як би вкотре не наступити на паливні граблі.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО та з архіву «Голосу України».
