Київська міська державна адміністрація підбила підсумки Міжнародного відкритого містобудівного конкурсу зі збереження та розвитку київських островів «Дніпровські перлини». Переможцем стала команда розробників із Румунії, яка запропонувала проект «Блакитна лінія». Про це повідомив заступник голови міськ-держадміністрації Руслан Крамаренко. Він зазначив, що серед міст Європи, які розташовані на берегах річок, Київ має унікальне природне середовище — зелені острови, які займають величезну площу. Саме це насамперед привертає увагу зарубіжних архітекторів, які вважають, що ця особливість має стати своєрідною візитівкою міста. Р. Крамаренко наголосив, що «для нас було принциповим провести конкурс на цілісне бачення розвитку всіх островів міста. Лише в такому разі можна чітко вказати, де має бути заповідна зона, а де можна організувати місця культурного відпочинку для киян і прорахувати, яка для цього необхідна інфраструктура», — пояснив Руслан Крамаренко. У КМДА запевнили, що після доопрацювання концепції остаточний варіант буде винесено на обговорення.
Проте вже зараз багато хто зі спеціалістів вбачає в концепції зазіхання обраних на територію, що за законом належить усій громаді міста Києва. Вони заявляють, що під виглядом на перший погляд благородної справи приховано багато темних плям. Так співавтор трьох попередніх генпланів столиці Сергій Дюжев каже, що за новою концепцією, приміром, там, де зараз хоч і частково, але ще збереглися спортивні бази й табори для дітей, має постати, приміром, Центр олімпійського резерву. На перший погляд, здавалося б, благородна справа, зазначає Сергій Дюжев, а насправді такого роду об’єкти — зазвичай закрита зона, і ще невідомо, хто там займатиметься і кому вона належатиме. І це за того, що острови є зонами МАСОВОГО відпочинку. Помічено в плані й будівництво хмарочосів. Що ж стосується спортивних об’єктів, то, за твердженням експертів, це радше розважальні комплекси на кшталт аквопарків, дельфінаріїв, тощо і аж ніяк не бази для тренувань, котрих так бракує місту.
Тим часом останніми роками дуже серйозно погіршилося здоров’я українських підлітків. Уже навіть не дивує періодична інформація про трагедії на уроках фізкультури, коли за невеликого навантаження там помирають діти. Але нашим чиновникам краще видати постанову і зменшити нормативи, ніж щось суттєве зробити для поліпшення здоров’я підростаючого покоління.
А лікарі пояснюють негативну тенденцію з погіршенням здоров’я багатьма чинниками. Найперший із них той, що нині підростає покоління, яке народилося в складні 1990-ті роки. А це й постчорнобильські проблеми, і суцільний дефіцит продуктів, через що матері, будучи вагітними, могли не отримувати необхідних вітамінів та мікроелементів. Це й погіршення екології та масовий наплив на український ринок генномодифікованої продукції тощо. Все це, звичайно ж, відбилося на здоров’ї. Проте держава, замість кардинально щось міняти і пропагувати здоровий спосіб життя, масово закриває спортивні школи, а ті незначні природні оази, що ще збереглися навколо великих міст і де могли б зміцнювати здоров’я, давно стали об’єктами зазіхань грошовитих дядьків. За прикладом далеко ходити не треба. Його вже традиційно показує столиця. А якщо зовсім конкретно, то йдеться про Труханів острів. Ще з 1939 року тут почали функціонувати кілька десятків спортивних баз, де тренувалося чимало тих, хто став відомими спортсменами, олімпійцями. Тепер замість них — бари, сауни, а то й приватні садиби за високими парканами. І все це на острові, який належить до охоронної зони, і будівництво там незаконне, кажуть спеціалісти.
— У європейських країнах усі державні програми розпочинаються з турботи про наймолодших. І це цілком виправдано, бо саме їм належатиме майбутнє, — каже лікар доктор медичних наук Олександр Поляков.
Утім, наші чиновники чомусь гарний приклад не наслідують. А даремно, бо там, на відміну від нашої споживацької, взагалі закладена інша стратегія по життю. Там вітають здоровий спосіб життя, заняття спортом, загартування. У нас же найсвіжіший приклад — ще не встигли вдарити двадцятиградусні морози, як скасували чи не по всій Україні заняття в школах. До того ж, каже пан Олександр, часто-густо в суспільстві культивуються міфи про те, що коли спортсмен, то обов’язково в банді. А нормальних людей чомусь не підносять на п’єдестал, не роблять їх героями, і цим формують хибну громадську думку.
Олександр Поляков також наголошує, що потрібна не фіктивна, а реальна диспансеризація учнів. Ще одна проблема, яку могла б допомогти розв’язати широка мережа спортивних закладів для школярів, — це боротьба з підлітковим алкоголізмом. Держава не хоче визнавати цей факт, але час від часу, за даними міжнародних організацій, наші діти очолюють ці сумні рейтинги. Одне слово, на островах потрібні спортивні об’єкти для всІх і аж ніяк не «об’єкти» за високими парканами.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
На знімку: грудень 2011-го — котеджі в Гідропарку.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).
