Найбільше діти-інваліди мріють бути такими, як усі
Потрібні міцні нерви, щоб, побачивши цих дітей, не показати свою жалість. Малюки поки що не розуміють свого становища й сприймають світ таким, яким він є. А от діти трохи старші, особливо підлітки, зайву увагу до своїх фізичних вад сприймають болісно. Їх може поранити навіть просте запитання про самопочуття. Адже про це зазвичай запитують у хворих, а діти такими себе не вважають. Але хіба ми замислюємося над цим? 
Про справедливість
В Англії доводилося бачити, як у колі молоді стоять дві—три інвалідні візки з підлітками, які проводять вільний час разом з однолітками: п’ють лимонад, грають на гітарі, слухають і самі розповідають якісь історії. Тобто до них ставляться як до рівних! У Луганську, на жаль, такої картини бачити не доводилося. 
Хоча загалом ситуація поступово змінюється. Якщо раніше про необхідність соціалізації дітей-інвалідів у Луганську тільки говорили, то в останні роки нарешті зайнялися розвитком здібностей і коректуванням порушень дітей-інвалідів, навчанням їх основним побутовим навичкам, створенням передумов для інтеграції в соціум. Принаймні досвід обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», створеного ще 2004 року, цілком переконливий.
Реабілітація — безперервно
Директор центру Наталя Ващенко розповідає:
— Коли мама вперше приходить сюди, вона плаче, розповідаючи про те, як їй важко, скаржиться на нерозуміння проблем її родини з боку людей і суспільства. Але вже через кілька місяців її настрій змінюється. Вона активно з усіма спілкується, відвідує батьківський комітет, клуби по інтересах. А головне — знаходить надію, адже в процесі занять у дитини намічаються позитивні зміни.
У центрі працюють більше двадцяти фахівців: логопеди, психологи, фахівці з фізичної реабілітації тощо. Серед першорядних завдань — розвиток у дитини пам’яті, мислення, сенсорики, формування комунікативних здібностей, психолого-педагогічна корекція, лікувальна фізкультура, масаж і багато чого іншого. Фахівці центру відстежують усі ноу-хау й запроваджують найефективніші з них. Деякі лікарі мають власні розробки. Наприклад, фізіотерапевт Сергій Куракін створив авторські напрями масажу. Лікування тут для всіх пацієнтів безплатне.
Про способи реабілітації хочеться розповісти окремо. У розпорядженні центру є спеціальні костюми «Гравістат», за допомогою яких розвивають дітей із ДЦП. У такому обмундируванні проходять реабілітацію космонавти після приземлення й, за оцінками фахівців, у такому стані — й дитина із ДЦП. У ролі «космонавтів» вона проводить дві години на день, і такі заняття дають позитивні результати. Крім того, на моніторі комп’ютера дитина бачить всі свої рухи, і це мотивує її займатися з більшим запалом. Якщо вона все зробила правильно, то для заохочення їй показують улюблений мультфільм.
Або, скажімо, як працює локомоторна система? На бігову доріжку ставлять чобітки, а дитину підвішують спеціальними тягами. Чобітки рухаються — й дитина «ходить».
— Вертикалізація тіла дуже важлива в методиках розвитку мозку, — коментує Наталя Ващенко. — Тому необхідні спеціальні вертикалізатори, в які ставимо дитину, щоб вона не тільки лежала чи сиділа, а й «ходила». Крім цього, діти відвідують басейн. Більшість занять у центрі — індивідуальні, але можлива й групова реабілітація у дітей з однаковим рівнем розвитку інтелекту. У центрі постійно проводять батьківські лекторії, на яких співробітники центру розповідають про процедури, методики. Батьки повинні знати, як треба займатися своєю дитиною у домашніх умовах. Адже реабілітація — процес безперервний.
За словами Наталі Ващенко, центр повністю оснащений необхідним обладнанням і визнаний кращим в Україні. Він повністю відповідає соціальним стандартам з надання послуг і результату адаптації. На спонсорські кошти придбані десять комп’ютерів (проводять заняття з інформатики!), веб-камери, екран, проектор. Є також власний транспорт, машини з підйомниками. Щоправда, не завжди вистачає коштів на бензин...
А завтра до школи
За минулий рік у центрі «Відродження» курс реабілітації пройшли 412 дітей з обмеженими фізичними можливостями. 12% тих, хто пройшов реабілітацію, почали відвідувати звичайні школи й дитячі садки! 40% маленьких пацієнтів приїжджають із області. Курс медичної реабілітації й корекції триває місяць, через пару місяців потрібні повторні курси.
Тільки в Луганську —більше 1200 дітей з уродженими хромосомними аномаліями й деформаціями, захворюванням центральної нервової системи, порушеннями психіки й поведінки, хворобами ендокринної системи та сенсорних органів і іншими діагнозами. І зараз Луганська міськрада працює над тим, щоб на базі с/ш № 6 створити центр навчання дітей, які пересуваються на візках.
Такі центри необхідні. Щоб якнайбільше дітей-інвалідів жили повноцінно, розвивалися, не сумували. Щоб якнайбільше матерів, побачивши перші кроки своїх дітей, почули: «Мамо, дивися: я йду!»
 
Луганськ.
На знімку: на заняттях у центрі «Відродження».
Фото з архіву.