Олександр ЄФРЕМОВ, Партія регіонів:

— Нинішній рік стане для України роком серйозних викликів. У першу чергу ми зобов’язані зберегти політичну стабільність у рік виборів у парламенті країни, що стане надійною основою подальшого проведення реформ. Завдяки консенсусу всіх депутатських фракцій прийнято закон про вибори народних депутатів, наступне наше спільне завдання — створити механізми, які забезпечать проведення прозорої та демократичної виборчої кампанії. Гідна відповідь на цей виклик наблизить нашу країну до створення асоціації з Європейським Союзом. На тлі складних переговорів з Росією про ціну газу найважливіше значення має питання енергетичної безпеки України. Необхідність диверсифікації джерел енергопостачання вийшла на рівень національної безпеки держави. Ми розраховуємо на розвиток стратегічного партнерства з Російською Федерацією, товарообіг з якою торік становив 50 мільярдів доларів. І сподіваємося на досягнення компромісу в переговорах про ціну газу. Переплачені по кабальному для України договору шість мільярдів доларів могли б уже сьогодні бути спрямовані на підвищення соціальних стандартів і розвиток регіонів. Подальша ратифікація договору про вільну торгівлю із країнами СНД додатково зможе принести в скарбничку розвитку економіки держави 2% ВВП. За підсумками першого кварталу триватиме робота над державним бюджетом.
Петро СИМОНЕНКО, Комуністична партія:
— Перший місяць нового року і проблеми, що виникли в результаті сильних морозів, ще раз підтвердили, що в Україні немає реальної соціально-економічної стратегії як з виводу із кризової прірви, так і із забезпечення людських умов життя для простих людей. Але при цьому стратегія капіталу, що захопив владу, вже 20 років реалізується жорстко. Щодня за рахунок найжорстокішої тотальної експлуатації мільйонів трудящих України ця стратегія приносить олігархам величезні надприбутки. Не фінансуються соціальні програми, державні гроші вливаються в їхні приватні банки, олігархам списуються мільярдні борги, роздають власність держпідприємств і надра. При цьому із простих людей деруть три шкури у вигляді податків, підвищення цін на основні харчові продукти та товари першої потреби, ліки, медицину, освіту, через стрімке зростання тарифів на комунальні послуги. Вітчизняна економіка та її реальний сектор, українське село занепадають, безробіття набуває незворотного характеру, державний борг зростає. Щодня чуємо про аварії на шахтах, холодні батареї в квартирах, про від’єднання тепла в лікарнях. За роки незалежності українське суспільство пройшло шлях від соціального популізму олігархів до соціального дефолту і сьогодні — до соціального геноциду. В Україні від переохолодження загинуло більше людей, ніж у всій Європі.
Андрій КОЖЕМ’ЯКІН, «БЮТ—Батьківщина»:
— Cаме через переслідування лідера нашої політичної сили та інших опозиційних діячів 26 січня цього року ПАРЄ прийняла безпрецедентно жорстку резолюцію. У ній чітко зазначається: через численні недоліки судових процесів проти колишніх членів уряду не була надана можливість обвинуваченим отримати справедливий судовий розгляд у тому розумінні, як його визначає стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини. Головні претензії Ради Європи викликані тим, що статті 364 та 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими для застосування та, по суті, дозволяють пост-фактум криміналізацію звичайних політичних рішень. Це суперечить принципам верховенства права та є неприйнятим. Тому Асамблея закликає українську владу невідкладно внести зміни у ці статті Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення з колишніх членів уряду, виставлені за цими статтями. Україна є членом Ради Європи, мало того — наша держава визначилася з курсом на європейську інтеграцію. Отже, документи, які приймаються європейським представницьким органом, є обов’язковими для виконання. Саме тому Президент, уряд України повинні негайно розробити план конкретних дій з виконання вимог резолюції ПАРЄ.
Арсеній ЯЦЕНЮК, «Наша Україна — Народна самооборона»:
— Відкриття нової сесії Верховної Ради повинно стати чітким уроком для Президента Януковича і влади, щоб вони зрозуміли, що вони живуть у паралельній реальності з Україною та українцями. Влада живе у своїй реальності, їхня реальність — це корупція, мільярдні статки, місце у владі для своїх і для себе, покращення життя для тих, хто безпосередньо перебуває у владі. Українці також живуть у своїй реальності. Це те, що на теренах Східної Європи найбільша кількість людей, які загинули внаслідок морозів, — це Україна! Ця цифра сягає 135 людей. І за це ніхто не несе відповідальності. Це закриті школи — торік їх закрили 112. Загальна вартість утримання цих шкіл — 87 мільйонів гривень. А знаєте, скільки коштує вертолітний майданчик для гелікоптера Президента у Каневі? 84 мільйони гривень. Якщо не будувати вертолітний майданчик, то наших дітей можна вчити у школах, а не закривати їх. Це закриті лікарні, підвищений пенсійний вік, високі тарифи, низька заробітна платня і безробіття. За останні два роки державний борг країни зріс до 60 мільярдів доларів, додатково набралося 15 мільярдів. Хто це віддаватиме? Але за це треба буде відповідати, і цей час настане. Опозиція чітко усвідомлює, що ця сесія нічим не відобразиться, її можна було взагалі не відкривати. Ми зекономили б гроші платників податків. Жоден із законопроектів опозиції не приймається провладною більшістю.
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Народна партія:
— Початок 2012 року дає можливість стверджувати: цей рік в українській політиці може стати апогеєм використання різноманітних маніпулятивних політтехнологій на шкоду реальній політиці, реальній справі, прямому спілкуванню з людьми. Назву декілька примітивних, але дієвих технологій. Голосно і на кожному кроці обвинувачувати опонентів у невиконанні ними обіцянок. При цьому гробова тиша щодо невиконання самими критиками жодної своєї власної обіцянки, жодного з гасел, на яких свого часу і прийшли до влади. І тим самим відвернути увагу людей від того, що всі свої обіцянки провалили. Чому, критикуючи інших, навіть не згадувати про виконання своїх обіцянок? Наступна технологія — особи, що протягом багатьох років перебували на дуже високих владних посадах, при цьому з нульовим, а часто й з від’ємним результатом, несамовито намагаються позиціонувати себе, як нові політики, майбутню нову владу. А тим самим закрити шлях насправді новим лідерам, які при владі ніколи не були. Ще приклад — лавиноподібні заяви на публіку з незмінно істеричними інтонаціями.
Володимир КАПЛІЄНКО, «Реформи заради майбутнього»:
—  Кожен українець щодня чує, що газ дуже дорогий, але ціна на газ у світі падає. Наприклад, ціна на газ у США становить не більше 100 доларів за тисячу кубометрів. І цінова політика Росії — різна для України та Європи. Чому ми платимо більше, аніж європейські країни? Бо ми є залежним, а, отже, керованим споживачем, бо з’їдаємо газу, як пів-Європи. Бо не цінуємо те, що маємо, — вугілля, власні родовища і технології, тому що ми, проти всіх правил економного життя, живемо на широку ногу.
Наполягаємо на чоти-рьохрівневій моделі виконання програми з енергозабезпечення. Перше — створення умов для формування енергобалансу країни, відповідний проект вже подано з метою реального моніторингу стану енергоспоживання країни. Друге — заощаджуємо. Йдеться про розвиток енергозберігаючих технологій, надання пільг тим, хто знижує енергоспоживання на підприємствах, та інвесторам у цій сфері. Третє — споживаємо своє. Йдеться про збільшення власного видобутку газу, розробку нових родовищ та видобуток сланцевого газу. Перспективним вбачаємо перехід на опалення вугіллям замість газу. Не можна забувати й про розвиток альтернативної енергетики та атомної промисловості, відновлення держзамовлення на дослідження перспективних напрямків української енергетики. Четверте — диверсифікація джерел енергії.