Задовгим виявився оплачуваний відпочинок для майже семисот херсонських комбайнобудівників. З початку січня дирекція Херсонського машинобудівного заводу відправила весь трудовий колектив у відпустку. Спочатку її тривалість визначили в два тижні, та внаслідок відсутності замовлень на комбайни (протягом січня тут вдалося продати лише один «Славутич» із старих запасів), для більшості трударів її продовжили аж до 27 лютого — в цехи повернулося тільки сорок осіб для підготовки обладнання до роботи.
Директор заводу Віктор Слободянюк запевняє: під кінець лютого ХМЗ обов’язково запрацює, навіть якщо не надійдуть кошти за обіцяною ще торік програмою державної підтримки — адже з кількох агрофірм надійшли таки замовлення на дванадцять нових комбайнів «Скіф». Вельми показово й те, що продукцію херсонських комбайнобудівників замовляють господарства з Донецької, Кіровоградської та Полтавської областей, але тільки не з Херсонської.
Саме тут найгірший стан справ із сільськогосподарською технікою, яка в багатьох селах служить ще з часів СРСР. Для оновлення принаймні комбайнового парку аграріям регіону потрібно закуповувати не менше 450 комбайнів щороку протягом найближчого п’ятиріччя. Виробничий потенціал машинобудівного заводу цілком спроможний випускати таку кількість техніки, забезпечуючи робочими місцями не сімсот, а в два-три рази більше працівників. Та власники дрібних фермерських і селянських господарств просто не мають коштів, щоби викладати по 1,2 мільйона за новенький «Скіф». Тому вони вимушені щоліта платити за послуги приватних підприємців, котрі імпортують комбайновий «секонд-хенд» із Західної Європи, і потім експлуатують його в Україні. Оскільки держава не вживає дієвих заходів із підтримки вітчизняних виробників сільгосптехніки, на такому стані справ залюбки заробляють виробники зарубіжні, та ще наші посередники. А херсонським комбайнобудівникам залишається тільки одне: «відпочивати», скільки сил стане.
Херсонська область.