Якби на Вінниччині політичні партії зуміли поєднати зусилля з владою, ситуація змінилася б на краще у всіх сферах життя. Однак кожен іде своєю дорогою, паралельним курсом. Хоча всі заявляють про одну мету — зробити життя краян кращим. Тим часом деякі проблеми не вирішуються роками. За рівнем середнього показника зарплати область на 22-му місці. Добре, що хоч керівники регіону й обласного центру демонструють єдність у діях. До того ж не тільки на словах. Хоча ще донедавна дії посадовців нагадували персонажів з відомої байки про Лебедя, Рака й Щуку.

Невже з Києва видніше?

— Політичні партії зобов’язані впрягатися у розв’язання проблем регіону, — каже політолог Олександр Логінов. — Навіть якщо вони в опозиції до влади. Дискутувати треба в такому ключі, щоб, врешті-решт, дійти до спільного знаменника. Точніше кажучи, дискусія має тривати доти, доки триває обговорення проблеми. Коли приступають до реалізації наміченого, тоді треба працювати, а не дискутувати. Уявляєте, наскільки ефективнішою і динамічною була б робота, якби бодай половина з діючих політичних сил підставили плече й об’єдналися навколо влади у вирішенні тих проектів, які нині реалізують в області! Причина відсутності такої консолідації в тому, що центр управління партійними організаціями — у Києві. Звідти надходять усі вказівки, що робити і як робити, з ким дружити, а з ким воювати. Місцеві лідери політичних партій фактично є виконавцями таких вказівок своїх столичних «босів».

Що це так, ніхто вже й не приховує. Навіть на сесіях облради інколи говорять про це відверто. Ніби у своє виправдання дехто твердить: мовляв, усе добре розуміємо, бо тут наш дім і наша робота, але ж є вказівка з Києва, як її проігноруєш? Нема чого дивуватися, що керівникам і членам навіть опозиційних фракцій, лідерам партійних організацій доводиться проявляти гнучкість і діяти на два фронти, щоб залишитися зрозумілим у Києві й на місці не побити глечики з владою. Так і живуть.

Кожен Іван має свій план

На щастя, в регіоні канули в Лету часи, коли навіть його керівники не приховували неприязні між собою. Нині все навпаки. Голова ОДА, голова облради і міський голова Вінниці подають іншим приклад тісної співпраці та взаємної відповідальності за стан справ як на теренах краю, так і в обласному центрі. Спільно втілюють у життя низку важливих проектів. Наприклад, обласна рада з ініціативи її голови Сергія Татусяка переймається розробкою Стратегії розвитку територіальних громад області на період до 2020 року. Депутати облради схвалили концепцію адмінреформи. В основі документа — досвід європейських країн. Найперше — сусідньої Польщі. Керівники місцевих громад вивчають його вже багато років. Знов-таки ініціював цю справу Сергій Татусяк. Не тепер, а багато років тому, коли працював заступником голови облради. Уже двісті територіальних громад Вінниччини уклали угоди про співпрацю з громадами Польщі. У перспективі вінничани прагнуть налагодити стосунки з громадами з кожної із країн Євросоюзу. Поки що добиваються підтримки в Києві для проведення пілотного проекту адміністративної реформи.

А ось проекти господарського плану. Їх ініціювала і реалізовує обласна держадміністрація. Йдеться про спорудження великотоварних молочних комплексів та елеваторів для зберігання зерна. У перспективі це нові робочі місця. Зрештою, вищий рівень зарплати. Однак не чути, щоб якась з політичних сил заявила про свою участь у реалізації не тільки цього, а й будь-якого іншого проекту. Не беремо до уваги партію влади. Її обласну організацію очолює керівник області. Йому, як мовиться, й козирі в руки. Зате в місцевих політиків вистачає сил і часу на зведення рахунків. Політичні війни особливо проявляються останнім часом. Чому?

Активізувалися міжусобиці

— Схоже, це викликано наближенням виборів, — каже політолог Іван Панасюк. — Розрахунок у політичних сил такий: у період важливих політичних кампаній треба неодмінно бути, як то кажуть, на голову вище від інших. Щоб тебе краще бачили і тобі було добре видно. Заявляти про себе треба в інший спосіб — ніщо так не додає авторитету, як конкретна справа, зроблена для людей. Замість цього на ділі бачимо прояви міжусобиць. І не тільки між окремими політичними силами, а й у їхньому середовищі. Не обминула така доля й обласну організацію Партії регіонів. За підсумками минулих виборів до місцевих органів влади ця політична сила отримала найбільшу кількість голосів виборців. Не дивно, що і в облраді регіонали мають більшість. Одностайність виявляли під час голосування непростих питань. І раптом на сесії облради, що відбулася наприкінці минулого року, пролунало повідомлення про виключення з рядів ПР одного з партійців. Здивувала не так сама інформація, як причини виключення. Було сказано, що депутат своїми діями ганьбить політичну силу, яку він представляє.

Той, кого позбавили партквитка, має іншу думку. Вважає, що йому помстилися за відверту позицію. Свою точку зору оприлюднив у місцевих ЗМІ. Почалася дискусія. «Зрештою, в цьому нічого особливого, — продовжує політолог Іван Панасюк. — Очищення рядів передбачено статутом будь-якої партії. Питання в іншому — чи варто все це виносити на люди? У пересічних громадян — інші проблеми. Їм не до партійних скандалів».

До речі, після звільнення зі своїх лав одного партійця, у фракцію ПР в облраді влилися одразу троє нових депутатів. Партійці з ВО «Батьківщина» сказали «До побачення» своєму колишньому лідеру обласної організації. Звинувачення жорстке — зрада інтересів партії та політичних принципів опозиції. Його виключили також з фракції в облраді. Поки що не вдається позбавити депутатського мандата. Колишні однопартійці вважають, якщо він був обраний в раду за списками «Батьківщини», а тепер виключений з партії, то повинен поступитися місцем іншому. Сталося це після того, як їхній керівник дав згоду бути обраним заступником голови облради. Тим самим, на думку колишніх колег по партії, порушив принципи діяльності опозиції. Тепер звіту колишнього бютівця (нині він значиться у списку позафракційних депутатів) активно вимагають представники іншої політичної сили. В облраді є фракція під назвою «Єдність Вінниччини». У її складі 21 депутат. Усі вони одноголосно підтримали пропозицію про те, щоб колишній бютівець доповів депутатам, що він зробив на посаді заступника керівника облради.

— Звіт — це привід нагадати людині про її минулі вчинки, — каже політолог. — Не виключаю можливості, що під час такого звіту поставлять питання про позбавлення депутатського мандата, а отже, посади заступника голови облради.

На партійного лідера заявив у  міліцію... священик

Чи не найбільше «штормить» у ці дні місцеву організацію партії «Свобода». Через особисті непорозуміння з керівником обласної організації залишив посаду його заступник. Принаймні так він стверджує про це. І додає, що через конфлікт з лідером обласної організації така само доля спіткала ще приблизно десять партійців.

— З партії виключили навіть члена комітету, колишнього керівника однієї з районних організацій, який забезпечив на виборах гарний результат, — наголошує співрозмовник. У парторганізації кажуть, що таке оновлення закономірне. 

Не інакше, як громом серед білого дня, стало для «свободівців» повідомлення про те, що один із служителів УПЦ Київського патріархату звернувся із заявою в міліцію з проханням захистити його і членів сім’ї від погроз керівника «Свободи». Таку новину активно обговорюють нині у місцевих ЗМІ. З’ясовується, заявник добре знає очільника цієї парторганізації. Бо свого часу він очолював прес-службу обласної «Свободи». Керівник партійців усіляко заперечує факт погроз. 

— Весело живуть! — так відгукнувся про подію один із вінничан і додав: — А може, це такий у них піар. Якщо обидва учасники конфлікту знайомі між собою, все можливо. В артистів, як воно буває: чим більше паплюжать, тим вищий рейтинг.

«Приміряють» округи

Вісім мажоритарних округів на виборах-2012 до Верховної Ради передбачається створити на Вінниччині. До них уже придивляються майбутні кандидати. Принаймні два з них не приховують можливості балотуватися до парламенту. Свого часу Петро Порошенко вперше пройшов до Верховної Ради саме завдяки підтримці виборців Вінниці. Відтоді в регіоні його називають земляком, хоча насправді народився в іншому місці. Тут у родини Порошенків великий бізнес — дві кондитерські фабрики, три цукрові заводи, тисячі гектарів орендованої землі. Як тепер проголосують виборці, покаже час. Прогнози політологів для кандидата — оптимістичні. Він багато витрачає коштів на розвиток територіальної громади Вінниці. Передбачають, що люди оцінять це позитивно.

Вдруге має намір завоювати прихильність земляків і успішний підприємець Володимир Продивус. Він також працює в Києві, очолює потужну компанію «Укрмостобуд». Однак про рідні місця не забуває. Називають ще декількох претендентів на участь у виборах. Більшість із них також із столиці. Є бажаючі помірятися силами і з місцевих. А ось нинішні очільники краю відверто заявили, що не мають наміру змінювати посади. Хоча і голова ОДА Микола Джига, і керівник облради Сергій Татусяк уже працювали в парламенті.

Збирають підписи за відновлення газети

У період політичних кампаній традиційно активізується діяльність ЗМІ. Наприклад, у Вінницькому районі влада створила нову газету з однойменною назвою «Вінницький район». Водночас вийшла із засновників свого колишнього видання «Подільська зоря». Погляди на ситуацію відрізняються кардинально: представники влади стверджують, що газета не виконувала своєї головної функції, а редактор газети Олександр Баркан висловлює думку колективу про те, що з журналістами у такий спосіб звели рахунки за їхню непокірність.

Відновити обласне видання — колишню газету ОДА і облради «Подолія» — намагається не влада, а колектив часопису. Газета припинила своє існування декілька років тому, після того як видавці перестали її фінансувати. Колишній редактор, заслужений журналіст України Володимир Климчук каже, що бажання отримувати «Подолію» підтвердили більше трьох тисяч її колишніх читачів. Саме стільки підписів зібрано в області.  На запитання, чому «закрили» газету, пан Климчук каже, що не стерпів критики тодішній керівник області.

Вінницька область.

Мал. Олександра ДУБОВСЬКОГО.