Засідання першої частини сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яке минулого тижня відбулося у Страсбурзі, викликало неабиякий резонанс в Україні. Адже на ньому серед інших розглядалося таке важливе питання, як функціонування демократичних інституцій в Україні.

Народний депутат України Микола Шершун (фракція Народної партії) ось уже п’ять років представляє нашу державу в цій поважній інституції, виступав з цього питання у ПАРЄ, тож ми попросили розповісти його про це засідання.

— Питання, які виносяться на розгляд сесії ПАРЄ, завжди актуальні й мають важливе значення для розвитку сучасних держав, — розповідає член Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Микола Шершун. — Найбільший інтерес для нашої делегації викликало питання «Функціонування демократичних інституцій в Україні». Під час його розгляду (у залі було не надто багато представників іноземних делегацій) давалась оцінка суспільно-політичній ситуації в Україні.

При обговоренні цього питання практично зачіпалися дві теми: про кримінальні справи, які стосуються опозиційних лідерів (представники опозиційних сил від України порушували тільки це питання на засіданні ПАРЄ), а також новий Закон про вибори народних депутатів України.

Виступаючи на засіданні ПАРЄ, я виклав позицію української сторони з першої проблеми: ми не підтримуємо пропозицію про видалення 364-ї та 365-ї статей Кримінального кодексу України, оскільки вони мають велике значення у боротьбі з корупцією. Їх видалення призведе лише до безкарності чиновників за порушення під час виконання ними службових обов’язків. Зрештою, саме 365-ту статтю, як важливий елемент боротьби з корупцією, неодноразово згадували у Планах дій Україна — ЄС. До речі, схожі норми є у законодавствах інших європейських країн. Я наголошував у виступі, що нині проводиться робота для внесення змін у ці дві статті, аби привести їх у відповідність до стандартів Ради Європи, тим паче що згадані дві статті Кримінального кодексу були прийняті ще за радянських часів. Саме у такій редакції це було проголосоване в затвердженій Резолюції.

— Миколо Харитоновичу, які зауваження мали члени ПАРЄ до Закону про вибори народних депутатів України? Адже над ним працювала спеціальна комісія, до якої входили представники всіх фракцій українського парламенту.

— Понад те, нині працює група з питань вдосконалення законодавства про вибори, за результатами роботи якої, можливо, й вдасться сформувати Єдиний виборчий кодекс. Саме на його ухваленні наполягає Асамблея, бо вважає, що він зможе забезпечити існування гармонізованої правової бази для всіх виборів в Україні. Інше зауваження стосувалося заборони блокам брати участь у виборах і зниження прохідного бар’єра. Однак, як уже було наголошено, ці рішення приймалися в українському парламенті за участі та підтримки опозиції, відтак змінити його до наступних виборів проблематично. Між іншим, одностайність депутатів — і з більшості, і з опозиційних фракцій — під час прийняття цього Закону для мене була несподіванкою. Однак не виключено, що ці рекомендації Асамблеї знайдуть відображення в майбутньому Єдиному виборчому кодексі.

— У різних джерелах інформації прозвучало, що проект Резолюції ПАРЄ щодо України був дуже жорсткий...

— Справді, спочатку так і було. В першій редакції Резолюції навіть були пропозиції запровадити санкції проти України. Але після зустрічей членів нашої делегації з депутатами в політичних групах, детальнішого спілкування з ними, наших виступів ПАРЄ вдалася до більш м’якого формулювання. Зокрема, відзначалося, що «асамблея вітає тривале співробітництво з українським урядом у рамках моніторингової процедури Асамблеї. Вона із задоволенням відзначає, що урядом було вжито низку важливих кроків з метою виконання ще не виконаних вступних зобов’язань, у тому числі щодо боротьби із корупцією. Вона вітає тісне співробітництво, досягнуте між Радою Європи та українським урядом у реалізації необхідних реформ...».

Разом з тим, низка зауважень ПАРЄ стосувалися необхідності вдосконалювати виборче законодавство, судову систему, яка, на їхню думку, не є незалежною.

— Як Резолюція ПАРЄ, на вашу думку, вплине на подальшу ситуацію в країні?

— Мені запам’яталися слова члена литовського Парламенту, який одним реченням прокоментував ситуацію в нашій країні: «Ви постійно боретеся між собою». Саме такий вигляд ми маємо в очах європейської спільноти.

Тим часом потрібно розуміти серйозність і впливовість такої організації, як ПАРЄ, а відтак і її рішень. Водночас чимало зауважень, на яких було наголошено у Резолюції, вже знаходяться на доопрацюванні. Переконаний, що й інші, важливі для життя країни, будуть взяті до уваги. Але для цього потрібен час.

Хочу звернути увагу на ще один важливий аспект, який чомусь більшість оминають у розмовах. Складається враження, що ПАРЄ просто диктує свою волю щодо тієї чи іншої ситуації в країні. Переконаний, вирішення проблем треба шукати у дискусії, у розумному компромісі, а не висувати жорсткі, часом нереальні умови для виконання. Адже це лише відштовхне від цієї інституції окремі країни. Бо всі ми різні: є держави, де демократичні інституції мають столітню історію, а є й такі, що лише почали рухатися цим шляхом. Зрештою, є проблеми з демократією і в тих країнах, які на перший погляд здаються благополучними.

— Дякую за розмову.

Записала Олександра ЮРКОВА.