Закриття 31 січня одного з найбільших українських файлообмінників ex.ua одразу стало топ-новиною. Інтернет вибухнув обуренням користувачів, які не бажають платити за спожиту інформацію і гнівно віддирають наліпку «піратський» з улюбленого сайту. Українці втрапили в ситуацію зі старого анекдоту: чим зайнятися родині, коли нема електрики і комп’ютер не працює? Механізм нашої реакції повторює американський: кількома днями раніше жителі США пережили неприємність — прокуратура накрила один із найпопулярніших тамтешніх сайтів Megaupload.

Масових хакерських атак зазнали сайти органів державної влади України. Учора напали на сторінки СБУ, Нацбанку, Партії регіонів. Спамом вкрилася сторінка Миколи Азарова в соцмережі Facebook. Від нападів відбили сайти президента і МВС. Такі протести здійнялися після закриття 31 січня одного з найбільших українських файлообмінників Еx.ua. Від учора надходять повідомлення, що атаки продовжаться: українські умільці нібито з’єдналися з міжнародною хакерською мережею «The Anonymous», яка успішно завалювала сайти Європарламенту, ФБР, платіжних систем MasterCard, Vіsa тощо. Тим часом МВД зняли вимогу блокувати адресу Ex.ua в Інтернеті. Триває досудове слідство за кримінальною справою про порушення авторських прав.

Наші правоохоронці підхопили міжнародне віяння: 19 січня у США закрили файлообмінник Megaupload. Його власника, 38-річного Кіма Доткома, та шістьох сподвижників звинуватили в піратстві, відмиванні грошей і кинули за грати. 24 січня Конгрес США мав розглянути два законопроекти, що значно посилюють кримінальну відповідальність за незаконне розміщення контенту у Всемережжі. Однак це довелося відкласти через масове обурення американців: вони потрактували знищення Megaupload як наступ на свободу слова, загрозу існуванню Інтернету та персональній економічній свободі. Мовляв, платний контент — завелика розкіш. Уже 19 січня сайти ФБР, Департаменту юстиції США та кількох звукозаписних компаній пережили наймасовішу хакерську атаку за всю свою історію.

Наші події розвиваються схожим чином. Протягом доби зреагували всі учасники конфлікту, передусім — зворохоблені українці. Інтернет-партія швиденько зорганізувала мітинг під стінами МВС. Люди трощили диски і клавіатури, скандували «Руки геть від Ex.ua!». Адміністрація Ex.ua на своїй сторінці в соцмережі Facebook попросила незадоволених «припинити всі протиправні дії стосовно сайтів органів державної влади», поводитися адекватно й не реагувати на провокації. Показово, що під зверненням одразу ж розмістили коментарі з інструкціями, як «хакнути» державні сайти.

Кому вигідно

Нині існує кілька тлумачень резонансної події. За версією правоохоронців, усе це переслідує благородну ідею — покращити міжнародний імідж України, закривши піратський осередок. Про це заявив заступник керівника управління боротьби з кіберзлочинністю Руслан Пахомов. У Інтернет-асоціації України вважають, що закриття — надто радикальне, показове і може приховувати конкурентну боротьбу. Мовляв, ті само користувачі відео та музики можуть закачати в соцмережах, на Youtube тощо. Заступник голови правління ІнАУ Олександр Ольшанський озвучив цю версію в інтерв’ю Радіо «Свобода». Подекуди незадоволені закриттям і власники контенту: хто відповість за зникнення легальних фільмів, музики і книжок, для розміщення яких суб’єкти авторських прав підписували договори з адміністрацією файлообмінника?

«Голос України» зв’язався із Дмитром Стусом, викладачем та ініціатором онлайн-бібліотеки «1576. ua», яка зберігалася на вилучених правоохоронцями серверах Еx.ua. Він розповів нам, що бібліотека містила близько 30 тисяч документів — оцифрованих текстів українських письменників, статей, критичних матеріалів, малюнків, фільмів тощо — всього, що стосувалося української культури. Дмитро Стус створив проект спільно зі студентами Острозької академії та КНУ імені Тараса Шевченка. За підтримки опального файлообмінника його збиралися вдосконалювати, аж тут інформацію конфіскували. За словами пана Стуса, він буде відновлювати проект. Про долю завмерлої бібліотеки поки що нічого не відомо: з правоохоронцями діяч поспілкуватися не встиг. 

Тут неминуче вилізає один нюанс. Закриття популярних сайтів із мільйонною аудиторією пахтить цензурою. Попри заяви міліціянтів, що дані користувачів їх не цікавлять. І хоч би що говорили про авторські права, споживачі звикли до «шари». Зникне Еx.ua — качатимуть деінде і не так зручно. Але ж качатимуть до останнього. Тільки ще більше налаштуються проти владних органів. Тим паче що справу порушено і на підставі звернень від Кабінету Міністрів. Між іншим, компанії Mіcrosoft і Adobe спростували інформацію, що надсилали до МВС скарги на файлообмінник.

Коментар юриста

Розповсюдження чужого «інформаційного продукту» є злочином. Стаття 176 Кримінального кодексу визначає — незаконне розповсюдження аудіо- та відеозаписів (в тому числі через Інтернет) є порушенням авторського права та карається позбавленням волі до двох років. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою людей (а у випадку з порталом «ex. ua» має місце саме така «змова», адже на сайт працював цілий штат працівників), караються позбавленням волі аж до п’яти років.

Інша справа, що про злочин можна говорити лише у тому разі, якщо було завдано матеріальної шкоди — щонайменше 10 731 грн. Сайту Еx.ua інкримінують, начебто, 180 000 грн. шкоди. Саме те, чи вдасться правоохоронцям довести факт завдання матеріальної шкоди, і визначатиме «перспективність» порушеної кримінальної справи.

Хотілося б сказати декілька слів і щодо чуток про намір правоохоронців «взятися» не лише за інтернет-сайти, що порушують авторське право, а й за звичайних користувачів, що послуговуються такими сайтами. Особи, які «качають» з Інтернету безплатні фільми та музику, не підпадають під дію Кримінального кодексу, оскільки не розповсюджують, а всього лише користуються незаконно розповсюдженою інформацією. Можливість порушення кримінальних справ щодо осіб, які, спілкуючись з друзями в мережі, діляться неліцензійним аудіо- та відеопродуктом, видається теж фантастичною. Однак якщо користувач робить це постійно, у великих обсягах та якщо є шкода власникам (авторам) об’єктів інтелектуальної власності, теоретично, його дії можуть привернути увагу правоохоронців.

Насамкінець — будь-який медіа продукт є чиєюсь власністю і право на цю власність потрібно поважати. Не можна без дозволу розпоряджатися чужим фільмом, музичним твором, комп’ютерною програмою, як не можна розпоряжатися чужим автомобілем чи гаманцем. Правоохоронці, безумовно, повинні реагувати на порушення закону. Однак, матимемо надію, що їх «реакція» не носитиме вибірковий характер та не буде направленою на залякування інтернет-спільноти.

Ярослав ГРУЩИНСЬКИЙ,  кандидат юридичних наук.