Учора Луцьк відзначив 68-му річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. З нагоди цієї знаменної події на Меморіалі вічної Слави відбулося покладання квітів до могил загиблих воїнів, а в приміщенні Обласного академічного лялькового театру — урочисті збори громадськості міста. У Волинському регіональному музеї українського війська та військової техніки, а також в обласному державному архіві напередодні були відкриті виставки, присвячені цій даті.
Нагадаємо, 2 лютого 1944 року о шостій годині 1-й кавалерійський Житомирський корпус 13-ї армії під командуванням генерал-майора В. К. Баранова повністю визволив Луцьк. Першими до міста увійшли розвідники 27-го кавалерійського полку. Луцьк став найзахіднішим обласним центром України, звідкіля назавжди було вибито гітлерівців. Ця перемога була настільки несподіваною, що у Ставці Верховного Головнокомандувача не відразу повірили в успіх. І лише через три дні, 5 лютого, Москва салютувала на честь славних визволителів.
Тривалий час одна із вулиць міста носила назву 5 лютого (тепер Івана Огієнка). І лише в 1970-х роках було остаточно визнано 2 лютого датою визволення Луцька. Деякі дослідники історії пояснюють цей факт тим, що ситуація була загрозливою, і командування побоювалося, що фашисти зможуть знову заволодіти містом. Тож і зволікало із салютом. Та 121-ша, 181-ша стрілецькі, 2-га гвардійська кавалерійська дивізії зуміли відбити шалені атаки ворога і відстояти Луцьк.
Волинська область.
На знімку: Володимирові Єщенку, єдиному учасникові визволення Луцька, який нині живе в обласному центрі, цікаво оглянути фото і документи того буремного часу.
Фото автора.
