Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ минулого тижня ухвалив рішення в гучній кримінальній справі колишнього міського голови Кам’янця-Подільського Анатолія Нестерука та колишнього керуючого справами міськвиконкому Миколи Нечая.
Згадані особи становлять «підвищену суспільну небезпеку», вважав обвинувач, заступник начальника відділу прокуратури Хмельницької області, який оскаржив вирок Дунаєвецького суду Хмельницької області від 5 липня 2011 року, що виправдав обох підсудних за ч. 2 ст. 368 КК (одержання хабара). Прокурор домагався нового судового розгляду та суворішого покарання. Ці двоє кам’янчан завдяки супероперативним телеканалам у вересні 2010 року стали відомими всій країні «хабарниками». У нас, коли ставлять тавро, то міцно... А час минає... Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 31 серпня 2011 року Анатолія Нестерука звільнили з-під варти після майже річного перебування в СІЗО. Покарання за ч. 2 ст. 364 КК відтермінували з іспитовим строком на рік.
Заарештували «хабарників» напередодні виборів до місцевих рад (тоді ж у країні було ув’язнено ще кількох керівників місцевого самоврядування). Про події навколо арешту Нестерука наша газета постійно повідомляла. Громада міста свою оцінку діяльності Нестерука на посту міського голови з 2008-го по 2010-й продемонструвала на майдані. Бо розцінила арешт як провокацію. Люди закидали суд клопотаннями про звільнення «народного мера» під їх поруку. Однак обоє звинувачених залишилися за ґратами, пройшли довгий шлях досудового та судового слідств, апеляційного оскарження. «Це було вельми зручно «режисерам» мого усунення з перегонів: представників окружної комісії цілий день протримали під
СІЗО, бо десь поїхав керівник установи, який повинен був дати команду пропустити їх до кандидата на міського голову, аби взяти його заяву, — каже Нестерук. — Чи не простіше було «злісного хабарника» допустити до виборів, нехай би його «прокатав» народ?!»
Нагадаємо, ретельний, прискіпливий майже піврічний судовий розгляд не здобув доказів стосовно прояву хабарництва з боку Нестерука та Нечая.
...У приміщенні Вищого спеціалізованого суду, де слухається справа, шалені протяги, вузькі коридори, відсутні двері з написом «туалет», стільців або немає, або замало, щоб учасники процесу могли присісти з далекої дороги в очікуванні своєї черги.
Обидві сторони — і обвинувачення, і захист — цього разу були єдині в проханні скасувати рішення Дунаєвецького районного суду як таке, що не відповідає кримінально-процесуальному законодавству. Представник Генпрокуратури вважав: справу слід направити на новий судовий розгляд. Захист наполягав: «Кваліфікація діянь засудженого за ч. 2. ст. 364 КК України є безпідставною, оскільки в його діяннях відсутній склад не тільки цього, а й будь-якого іншого виду злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України»
Нестерук каже: «Г. у суді під присягою свідчив, що я йому перешкоджав отримати землю в оренду, вимагав і взяв за неї хабара. Мене немає на посаді вже півтора року. Чому ж він не оформив договору, який мав укласти впродовж одного місяця? Йому так потрібна ця ділянка?»
Вирок Дунаєвецького суду було залишено без змін, а всі касаційні скарги — без задоволення. «Гадаю, це ще раз засвідчує: Нестерук не хабарник, ніякої змови з Нечаєм у природі не існувало, — коментує Лев Картушин, — для захисту прав людини Нестеруку слід звернутися до Європейського суду».
Як учинять А. Нестерук та його колишній підлеглий М. Нечай — наразі не відомо.