ПАТ «Укргідроенерго» розробляє програму розвитку гідроенергетики до 2020 року
Ці стратегічні плани допоможуть збалансувати роботу галузі й головне — забезпечити надійне і безперебійне постачання електроенергії в ОЕС України.
Генеральний директор компанії Ігор Сирота повідомив, що у зв’язку із зміною енергетичного балансу та новими викликами, які стоять перед вітчизняною енергетикою, компанія визначила перелік пріоритетних напрямків роботи. Зокрема, на думку керівника підприємства, такий план розвитку має обов’язково бути пов’язаний не лише з довгостроковими галузевими документами, такими як «Енергетична стратегія до 2030 року», а й стати одним із пріоритетних напрямків «Стратегії реформ-2020» — політичної програми, запропонованої Президентом України Петром Порошенком.
Нині, у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на сході країни та обмеженням постачання енергоносіїв, питання гідроенергетики, яка відіграє важливу роль у балансі виробництва енергії, актуальне як ніколи.
Канівська ГАЕС
Саме зміна балансу виробництва та графіків роботи станцій, пояснив Ігор Сирота, змусила переглянути бачення розвитку галузі.
Компанія сьогодні розглядає пріоритет будівництва 1000 мВт маневрової потужності Канівської ГАЕС. Це стратегічне питання. Адже енергосистемі надійніше мати по тисячі мегават маневрової потужності окремо в центральній та південно-західній енергосистемі, аніж концентрувати одразу дві тисячі мВт на Дністрі, додав він. За його словами, це один із найважливіших проектів, який має високу ступінь готовності до початку реалізації та стати пріоритетним інфраструктурним об’єктом центральної України в найближчі п’ять-шість років. «Ми вже почали залучати до перемовин міжнародні банки та фінансові установи до фінансування цього проекту. І він має всі шанси швидко отримати позитивні висновки щодо схвалення з боку ради директорів цих установ. Адже цей проект є високоліквідним та абсолютно самоокупним», — сказав він.
Дністровська ГАЕС
Ще за радянських часів не приділяли належну увагу економічно обгрунтованим розрахункам. Натомість проекти розглядали переважно з точки зору збільшення саме технічної потужності. «Вже сьогодні можемо стверджувати, що з добудовою двох гідроагрегатів на Дністровській ГАЕС ми отримаємо щорічно економію від 3,5 до 4 млрд. гривень. І це за рахунок зменшення споживання вугілля, мазуту та імпортного газу на українських ТЕС. І на відміну від цих видів палива, які залежні від багатьох зовнішніх, внутрішніх та економічних чинників, жодні фактори не можуть змінити вартість природного ресурсу гідроелектростанцій — води в українських річках», — переконаний Ігор Сирота.
Каховська ГЕС-2
Серед інвестиційно привабливих та пріоритетних проектів ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота вважає і початок розбудови Каховської ГЕС-2 потужністю 270 мВт у 2017 році згідно із ТЕО німецької компанії Fіchtner. Це дасть змогу використати той водний потенціал Дніпра, який сьогодні не в змозі використати існуюча ГЕС через свою невелику пропускну спроможність. «Добудова другої ГЕС поряд з існуючою вдвічі збільшить її потужність. Адже ця станція замикає каскад наших ГЕС на Дніпрі та має дуже привабливі техніко-економічні та геологічні показники для реалізації», — зазначив Ігор Сирота.
Ще шість ГЕС на Дністрі
У 2015 році згідно із рішенням науково-технічної ради має розпочатись розробка ТЕО ще шести ГЕС на Дністрі загальною очікуваною потужністю 320—390 мВт. Це також дасть змогу вирішити частину соціальних питань, зокрема
— будівництво п’яти мостових автодорожніх переходів через Дністер в Івано-Франківській та Тернопільській областях,
— зарегулювати річки для протипаводкових заходів,
— розвинути інфраструктуру Дністра.
Відповідні розрахунки компанія провела із профільними науковими установами. І цей проект також має бути пріоритетним серед тих, які найближчим часом отримають свою підтримку з боку влади.
Проект «Реабілітація ГЕС»
У 2024 році «Укргідроенерго» має закінчити реконструкцію діючих ГЕС на Дніпрі, в результаті чого робоча потужність збільшиться на 400,9 мВт. Проект розпочато 1996 року за участю Світового банку. Загалом за проектом «Реабілітація ГЕС» вже завершено реконструкцію 55 з 78 гідроагрегатів на ГЕС ПАТ «Укргідроенерго». Зокрема, на Київській ГЕС вже повністю завершено реконструкцію 20 гідроагрегатів, замінено все гідросилове та електричне обладнання, вперше в Україні встановлено автоматизовану систему контролю за станом гідротехнічних споруд. Таку саму систему заплановано встановити на інших станціях товариства.
«Світовий банк, ЄІБ та ЄБРР зацікавлені в продовженні співпраці за цим проектом. Проте весь час вказують на те, що всі проекти, які фінансуються за кредитні кошти МФО, мають отримати стабільну політичну підтримку з боку всіх гілок влади, мати державні гарантії для їх успішної реалізації. А також мати однозначне розуміння їх важливості у владних кабінетах незалежно від зміни внутрішньополітичної ситуації», — сказав Ігор Сирота. Він в черговий раз наголосив, що всі ці проекти не лише розбудовують вітчизняну енергетику, а й дають новий поштовх всій економіці держави і можливість українським підприємствам розробляти нове обладнання, нові гідроагрегати. А головне — їх реалізація дасть змогу вийти на правильний загальноприйнятий у світі показник гідроенергетики в енергетичному балансі держави на рівні 15 відсотків, який сьогодні становить лише 7—8 відсотків.
«Для цього ми маємо внести перелік пріоритетів програми розвитку гідроенергетики в такий стратегічний документ, як політична програма Президента «Стратегія реформ-2020» та зв’язати всі інші ланцюги урядових програм структурних та економічних перетворень, аби подібні проекти мали одностайну підтримку з боку влади», — резюмував генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
ДОСЛІВНО
Генеральний директор компанії Ігор СИРОТА: 
«Для повного розуміння того, яким шляхом розвиватиметься економіка, необхідне насамперед розуміння того, як розвиватиметься одна з її головних складових — енергетика. У цьому і наступному роках, і так поетапно та прогнозовано в короткостроковій перспективі до 2020 року. Тобто в більш оглядовому періоді маємо визначити ключові напрямки та проекти, підгрунтя для яких повинні створювати вже нині».
ФАКТ
Сьогодні 70 відсотків потужностей наших ГЕС вимушені працювати в базовому режимі, хоча до цього більшість генерації електроенергії на ГЕС відбувалось в часи пікових навантажень в енергомережі.
ПРОГНОЗ
Маневрова потужність Дністровської та Канівської ГАЕС матиме найбільший попит і з боку атомних, сонячних, вітрових, і теплових електростанцій. Вони зможуть щоденно значно скоротити та оптимізувати свої витрати в часи пусків та зупинок своїх енергоблоків, а енергосистема, в свою чергу, отримає значний запас маневрової потужності на випадок аварійної ситуації.
Довідково
 ПАТ «Укргідроенерго» — це найбільша гідрогенеруюча компанія України. До складу компанії входять дев’ять станцій на річках Дніпро та Дністер — Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська ГЕС, Київська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС), Дністровська ГЕС та Дністровська ГАЕС, яка будується, та водосховище якої вводимо в експлуатацію. У 2014 році загальна кількість гідроагрегатів на станціях товариства становить 102, а їх сумарна встановлена потужність досягла 5401 МВт.
Головне завдання ПАТ «Укргідроенерго» полягає в забезпеченні покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності, забезпеченні мобільного аварійного резерву в об’єднаній енергосистемі України. Іншими словами, гідроенергетика сприяє укріпленню енергетичної незалежності України та стабільному функціонуванню всього електроенергетичного комплексу, є його невід’ємною складовою розвитку. Компанія потрібна як для укріплення стабільності роботи національної електромережі, збільшення власного екологічно чистого та дешевого виробництва, надання гостро необхідної потужності в часи пікового навантаження в системі, так і для більш ефективної та безперебійної роботи всіх теплових та атомних енергоблоків України.
 Дністровський каскад складається з Дністровської ГЕС-1 потужністю 702 МВт, ГЕС-2 та гідроакумулюючої електростанції. Дністровська ГАЕС знаходиться на відстані 3 км від ГЕС-1.
 За проектом один гідроагрегат станції в генераторному режимі виробляє 324 МВт, у насосному — споживає 421 МВт. Перша черга у складі трьох гідроагрегатів — генераторний режим — 972 МВт, насосний — 1263 МВт. Проектна потужність станції у складі всіх семи гідроагрегатів у генераторному режимі — 2268 МВт, насосному — 2947 МВт.
 Гідроакумулююча електростанція — це гідроелектрична станція, основний принцип дії якої полягає у використанні надлишкової електроенергії в нічний час для закачування води в насосному режимі з нижньої у верхню штучно створену водойму. Коли вдень та ввечері, в часи пікового споживання в загальнодержавній енергомережі, виникає гостра необхідність в електричній енергії, на допомогу атомним та тепловим станціям приходить гідроенергетика з дешевою та екологічно чистою енергією води. Вода із заповненого верхнього басейну по трубопроводах подається в машинний зал до гідроагрегатів ГАЕС, включеним на роботу вже в турбінному режимі для вироблення електроенергії, яка повертається в енергомережу для покриття піків навантаження. Час пуску та зміни режиму роботи ГАЕС становить декілька хвилин, що зумовлює її високу експлуатаційну маневреність стосовно атомних та теплових енергоблоків. Саме ця здатність ГАЕС робить її дієвим засобом для вирівнювання режиму роботи енергосистеми. Кількість акумульованої електроенергії визначається ємкістю басейнів і робочим напором ГАЕС.
Проект Канівської ГАЕС. 
Президент України Петро Порошенко ознайомився із будівництвом Дністровської ГАЕС.