Виклики і пріоритети гідроенергетики

Генеральний директор компанії Ігор Сирота повідомив, що у зв’язку із зміною енергетичного балансу та новими викликами, які стоять перед вітчизняною енергетикою, компанія визначила перелік пріоритетних напрямків роботи. Зокрема, на думку керівника підприємства, такий план розвитку має обов’язково бути пов’язаний не лише з довгостроковими галузевими документами, такими як «Енергетична стратегія до 2030 року», а й стати одним із пріоритетних напрямків «Стратегії реформ-2020» — політичної програми, запропонованої Президентом України Петром Порошенком.

Нині, у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на сході країни та обмеженням постачання енергоносіїв, питання гідроенергетики, яка відіграє важливу роль у балансі виробництва енергії, актуальне як ніколи.

Саме зміна балансу виробництва та графіків роботи станцій, пояснив Ігор Сирота, змусила переглянути бачення розвитку галузі.

Компанія сьогодні розглядає пріоритет будівництва 1000 мВт маневрової потужності Канівської ГАЕС. Це стратегічне питання. Адже енергосистемі надійніше мати по тисячі мегават маневрової потужності окремо в центральній та південно-західній енергосистемі, аніж концентрувати одразу дві тисячі мВт на Дністрі, додав він. За його словами, це один із найважливіших проектів, який має високу ступінь готовності до початку реалізації та стати пріоритетним інфраструктурним об’єктом центральної України в найближчі п’ять-шість років. «Ми вже почали залучати до перемовин міжнародні банки та фінансові установи до фінансування цього проекту. І він має всі шанси швидко отримати позитивні висновки щодо схвалення з боку ради директорів цих установ. Адже цей проект є високоліквідним та абсолютно самоокупним», — сказав він.

Ще за радянських часів не приділяли належну увагу економічно обгрунтованим розрахункам. Натомість проекти розглядали переважно з точки зору збільшення саме технічної потужності. «Вже сьогодні можемо стверджувати, що з добудовою двох гідроагрегатів на Дністровській ГАЕС ми отримаємо щорічно економію від 3,5 до 4 млрд. гривень. І це за рахунок зменшення споживання вугілля, мазуту та імпортного газу на українських ТЕС. І на відміну від цих видів палива, які залежні від багатьох зовнішніх, внутрішніх та економічних чинників, жодні фактори не можуть змінити вартість природного ресурсу гідроелектростанцій — води в українських річках», — переконаний Ігор Сирота.

Серед інвестиційно привабливих та пріоритетних проектів ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота вважає і початок розбудови Каховської ГЕС-2 потужністю 270 мВт у 2017 році згідно із ТЕО німецької компанії Fіchtner. Це дасть змогу використати той водний потенціал Дніпра, який сьогодні не в змозі використати існуюча ГЕС через свою невелику пропускну спроможність. «Добудова другої ГЕС поряд з існуючою вдвічі збільшить її потужність. Адже ця станція замикає каскад наших ГЕС на Дніпрі та має дуже привабливі техніко-економічні та геологічні показники для реалізації», — зазначив Ігор Сирота.

У 2015 році згідно із рішенням науково-технічної ради має розпочатись розробка ТЕО ще шести ГЕС на Дністрі загальною очікуваною потужністю 320—390 мВт. Це також дасть змогу вирішити частину соціальних питань, зокрема

Відповідні розрахунки компанія провела із профільними науковими установами. І цей проект також має бути пріоритетним серед тих, які найближчим часом отримають свою підтримку з боку влади.

У 2024 році «Укргідроенерго» має закінчити реконструкцію діючих ГЕС на Дніпрі, в результаті чого робоча потужність збільшиться на 400,9 мВт. Проект розпочато 1996 року за участю Світового банку. Загалом за проектом «Реабілітація ГЕС» вже завершено реконструкцію 55 з 78 гідроагрегатів на ГЕС ПАТ «Укргідроенерго». Зокрема, на Київській ГЕС вже повністю завершено реконструкцію 20 гідроагрегатів, замінено все гідросилове та електричне обладнання, вперше в Україні встановлено автоматизовану систему контролю за станом гідротехнічних споруд. Таку саму систему заплановано встановити на інших станціях товариства.

«Світовий банк, ЄІБ та ЄБРР зацікавлені в продовженні співпраці за цим проектом. Проте весь час вказують на те, що всі проекти, які фінансуються за кредитні кошти МФО, мають отримати стабільну політичну підтримку з боку всіх гілок влади, мати державні гарантії для їх успішної реалізації. А також мати однозначне розуміння їх важливості у владних кабінетах незалежно від зміни внутрішньополітичної ситуації», — сказав Ігор Сирота. Він в черговий раз наголосив, що всі ці проекти не лише розбудовують вітчизняну енергетику, а й дають новий поштовх всій економіці держави і можливість українським підприємствам розробляти нове обладнання, нові гідроагрегати. А головне — їх реалізація дасть змогу вийти на правильний загальноприйнятий у світі показник гідроенергетики в енергетичному балансі держави на рівні 15 відсотків, який сьогодні становить лише 7—8 відсотків.

«Для цього ми маємо внести перелік пріоритетів програми розвитку гідроенергетики в такий стратегічний документ, як політична програма Президента «Стратегія реформ-2020» та зв’язати всі інші ланцюги урядових програм структурних та економічних перетворень, аби подібні проекти мали одностайну підтримку з боку влади», — резюмував генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.