Парламентські вибори, які відбудуться наприкінці жовтня, безперечно, впливатимуть, прямо чи опосередковано, на всі події, що розгортатимуться протягом року. Боротьба між кандидатами обіцяє бути гостра. Йдеться не лише про протистояння опозиційних та провладних сил, а й про місцеві осередки. Адже Закон «Про політичні партії» передбачає анулювання свідоцтва про реєстрацію, якщо сила протягом десяти років не висувала своїх кандидатів на президентські або парламентські вибори. І показове скасування реєстрації декількох партій уже відбулося. А ми, виборці, від перегонів насамперед очікуємо оновлення влади та змін на краще.

Водночас дедалі більше відчувається зневіра громадян. Близько половини виборців або не визначилися, за кого голосуватимуть, або не підтримують жодного кандидата чи взагалі не хочуть іти на дільниці.

Востаннє, за словами координатора проекту MESTNYE Павла Карайченцева, така зневіра спостерігалася напередодні виборів 1998 року. І якщо до жовтня нічого не зміниться, то явка може бути найнижча за всі роки незалежності. Посприяти цьому може й відсутність у бюлетенях графи «проти всіх», яка, хоч і не впливає на результати перегонів, проте є важливим соціальним показником.

Загалом більшість новацій, якщо не рахувати змішаної системи, прохідного бар’єра у п’ять відсотків та заборони блоків, зачепить територіальну організацію виборів. Зокрема, законом передбачено, що відхилення кількості виборців в одномандатному окрузі не може перевищувати 12 відсотків орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах. Ця норма, за словами директора правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Дениса Ковриженка, відповідає рекомендаціям Кодексу належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії. А те, що ЦВК не пізніш як за 185 днів до початку виборів (виборча кампанія розпочнеться за 90 днів) має опублікувати перелік одномандатних округів із зазначенням їхніх номерів, меж та центрів, на його думку, дасть змогу кандидатам належно спланувати свою кампанію.

Порівняно з місцевими виборами, змінився і спосіб формування виборчих комісій (у 2010 році цю норму нещадно критикували і експерти, і опозиційні політичні сили). Якщо раніше, наприклад, територіальні виборчі комісії формувалися за рахунок двох квот: 15 представників місцевих осередків партій, представлених у Верховній Раді, і трьох непарламентських партій (визначалися шляхом жеребкування), то нинішню систему можна вважати демократичнішою. Адже до комісій входитимуть по одному представнику від парламентських партій, фракції яких зареєстровано у Верховній Раді, а також по одному представнику від політичних партій — суб’єктів виборчого процесу (визначатимуться шляхом жеребкування). Позитивом також можна вважати й іншу норму — рішення комісій ухвалюватимуть більшістю голосів від їхнього складу, а не більшістю від присутніх, як це спочатку пропонувалося у проекті закону.

Водночас пересторогу в деяких експертів викликає можливість друкувати бюлетені на декількох підприємствах. На думку народного депутата Юрія Ключковського, це рай для тих, хто хоче використовувати «печенье». «У 2004 році ось це «печенье» — пачки фальшивих бюлетенів — вкидали. Друкувалися неконтрольовані тиражі не лише бюлетенів, а й відкріпних», — цитує його слова «Главком».

Змін зазнала і сфера регулювання діяльності засобів масової інформації під час проведення перегонів. У Законі «Про вибори народних депутатів» навіть з’явився новий розділ: «Інформаційне забезпечення виборів», в якому викладено основні засади залучення ЗМІ до кампанії. Водночас у ньому збереглася норма, яка дає змогу суду тимчасово припиняти ліцензію засобу масової інформації, якщо буде встановлено розповсюдження ним неправдивої або наклепницької інформації про кандидата. Проте, на думку голови Комітету виборців України Олександра Черненка, це положення навряд чи буде активно застосовуватися. «Але на мажоритарних округах війни з місцевою пресою цілком можливі», — вважає він.

Норми закону, які можна вважати позитивом

Виборці на закордонних дільницях матимуть два голоси — у загальнодержавному та відповідному одномандатному окрузі.

Усіх кандидатів (у загальнодержавному та одномандатних округах) реєструватиме Центральна виборча комісія.

Кандидати в одномандатних та загальнодержавному округах зобов’язані надати до ЦВК свою передвиборну програму, яка буде оприлюднена на сайті комісії.

Помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію документах, не є підставою для відмови в реєстрації і підлягають виправленню у дводенний строк.

Строк оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій продовжено до п’яти днів.

Норми закону, які можна вважати негативом

Закриті списки та мажоритарна складова у виборчій системі.

Прохідний бар’єр у п’ять відсотків.

Можливість кандидата балотуватися одночасно за списком партії в загальнодержавному окрузі та в мажоритарному окрузі.

Заборона коментувати та оцінювати зміст передвиборних програм протягом 20 хвилин до і після їхньої трансляції.

Списки виборців подаватимуть органи ведення Держреєстру виборців не до ОВК, а до ДВК, що може послабити контроль за їхнім складанням.

Можливість зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, що може призвести до кратного включення громадян до списку виборців.

Тим часом і експерти, і депутати, і представники влади не приховують: цей закон, найімовірніше, буде одноразовий. Тобто після виборів оновлена Верховна Рада має ухвалити нове виборче законодавство. В ідеалі це має бути кодекс, який раз і назавжди поставить крапку в питанні виборів: і парламентських чи президентських, і місцевих. Якщо спроби змінити закон з’являться напередодні перегонів, зокрема в частині скасування реєстрації кандидатів, то, на думку лідера «Фронту змін» народного депутата Арсенія Яценюка, це стане свідченням того, що влада боїться їх програти, а відтак намагається закласти можливість для фальсифікації. Щоправда, вірогідність зміни закону залишається досить висока. Таку можливість у частині прохідного бар’єра не відкинув і Голова Верховної Ради Володимир Литвин на підсумковій прес-конференції з нагоди закриття дев’ятої сесії шостого скликання. Відповідні пропозиції, на його думку, «збільшуватимуться в міру розгортання виборчої кампанії». Тим паче що про зниження бар’єра йдеться і в рекомендаціях ПАРЄ.

Гостра боротьба точитиметься і за електорат. Прагнучи сподобатися виборцю, обіцянки роздаватимуть усі без винятку політичні сили. Принаймні вже з’явилась інформація, що власникам знецінених заощаджень виплачуватимуть по тисячі гривень. Така «щедрість» видається щонайменше дивною, адже урядовці не раз нарікали на дірку в кошторисі. Через це, до речі, не було профінансовано низку медичних програм, зокрема для хворих на рак крові.