У прийнятому Верховною Радою у повторному першому читанні проекті закону про ринок земель не враховано досвід провідних аграрних країн світу, переконаний генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. А обмеження максимального розміру оренди сільгоспугідь взагалі може стати виключно українським ноу-хау, оскільки більшість сучасних земельних реформ не обмежують площу гектарів в обробітку. Не відповідає міжнародним реаліям у сфері земельних відносин і виключення юридичних осіб із числа землевласників. Понад те, корпоративний аграрний бізнес радше підсилює сільську економіку, ніж послаблює.
Організація аграрного виробництва у формі юридичної особи забезпечує такі переваги, як стабільність, сприятливий податковий режим та доступність інвестицій.
Фермерські господарства також відіграють значну роль у розвитку сільських територій. Вони можуть наповнити ринок якісними фруктами та овочами, підтримувати агроландшафти, годувати, зокрема, місцеве населення тощо. А забезпечити продовольчу безпеку країни та постійне збільшення експорту аграрної продукції в українських реаліях здатне лише великотоварне виробництво в рослинництві та тваринництві. Для того, щоб ці функції виконували фермерські господарства, необхідно витрачати колосальні кошти у вигляді державної підтримки. Приміром, у ЄС вона становить 29 відсотків валового доходу фермерів, у США — 12 відсотків. Водночас аграрний бюджет України на 2012 рік скорочено на 22 відсотки, пряму підтримку сільгоспвиробникам — на 31 відсоток.
— Ми беремо одну сторону медалі, приміром, обмеження максимального розміру землеволодінь, але не дивимось на другу — скільки це коштує платникам податків у відповідних країнах, — зазначає Володимир Лапа. — Така стратегія формування земельного ринку не може бути успішною. Адже в протиставлянні однієї форми організації виробництва іншій — жодного змісту: кожен має займатись тим, де він може бути успішнішим і відчуває конкурентні переваги.
Записала Г.К.
