Ще донедавна, за колгоспного ладу, цьому не надавали жодного значення, бо ці села разом із сусідніми Репужинцями й Дубками входили до Далешівської сільради, й господарство було єдине. Воно було заможне, славилося потужним тваринницьким комплексом на 1800 голів великої рогатої худоби. Нині люди сумно перелічують колишні нові ферми, інші виробничі об’єкти, як от швейний та маслоцех, тракторний парк. Про тодішню соціальну сферу залишається лише мріяти: були їдальня, медпункт, лазня, клуб, двоповерховий Будинок спеціаліста. Можна було виписати матеріали для індивідуального будівництва. Згодом, із початком земельної реформи, колгосп роздробився на два, але ті дуже швидко збанкротували, худобу й техніку було розпродано, інфраструктура занепадала. Зосталися лише руїни від стаєнь. Словом, колишнім порядком і не пахне.
Брали плани під забудову в своєму селі, а під час приватизації присадибних ділянок виявилося, що мешкають у сусідньому.
Не ліпші справи із наділами, адже вони, як повідомила землевпорядник Далешівської сільради Ганна Мала, не збігаються із картографічними даними населених пунктів. Так є у випадку вчительки початкових класів місцевої школи Ірини Писанюк (на знімку). Вона народилася в Колінках. План під забудову тоді давали родині в колгоспі імені Кірова, до якого входили ці села. Технічний паспорт у бюро технічної інвентаризації виготовили на споруджений по вулиці Грушевського будинок, а коли хотіла жінка приватизувати присадибну ділянку, то виявилося, що земля під ним — це вже далешівський масив. Добре, що хоч погосподарські номери не треба змінювати, адже вулиця в Далешевому має таку ж назву, на честь першого Президента. Та проблема в тому, що доводиться змінювати прописку, а це — додаткові клопоти, адже без цього не можна взяти жодної довідки в сільській раді чи то для оформлення субсидій, чи соціальних виплат. І стосується це мешканців низки новобудов.
Івано-Франківська область.
Фото автора.
