У 2011 році комісія продовжувала роботу з обстоювання історичної правди про підпільно-партизанський рух в Україні в роки Великої Вітчизняної війни в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, здійснювала заходи з увічнення загиблих героїв-партизанів та підпільників та вирішувала поточні питання, які виникали у процесі повсякденної діяльності. Також впродовж року до комісії зверталися громадяни, учасники підпілля і партизанського руху, а також члени їх сімей у питаннях соціального захисту, медичного обслуговування, і всі вони отримували чіткі та аргументовані відповіді.

 

За сприяння Комісії у справах колишніх партизанів до 70-річчя партизанського руху в Україні у 2011 році вийшли наступні видання:

— парламентське видавництво надрукувало книгу «Партизанська і підпільна боротьба (1941—1944 рр.): Історія, люди, пам’ять», яку підготував творчий колектив Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. при Верховній Раді України;

— книга-спогади «Невловимий Саша Жалов» М. Пирогової (Корнійчук), доньки легендарного комісара Другої партизанської бригади Максима Корнійчука;

— книга «Исповедь», написана колишнім партизаном, генерал-лейтенантом у відставці А. Русаком;

— книга «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» у співавторстві з начальником штабу Фастівського партизанського загону В. Бондарем.

За безпосередньої участі комісії створено документально-публіцистичний фільм про героїв Ворзельського підпілля «Останній герой» (режисер Світлана Соколенко). У фільмі використано відеоспогади учасників підпілля, а також голови Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. при Верховній Раді України В. Конькова та її членів.

Комісія у справах колишніх партизанів на виконання Указу Президента України від 21 червня 2011 року № 697/2011, Постанови Верховної Ради України від 21 квітня 2011 року № 3301-VІ та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 695-р про відзначення 70-річчя партизанського руху та Дня партизанської слави в Україні провела масштабну підготовчу роботу та взяла безпосередню дієву участь у проведенні заходів.

Проведені заходи на державному рівні сприяли активізації патріотичного виховання всього суспільства, особливо молоді.

Наприклад, у Харківській області протягом вересня—жовтня з метою вшанування подвигу партизанів і підпільників у навчальних закладах і установах проведено тематичні заходи:

— уроки мужності, уроки пам’яті, лекції, семінари за темами: «Партизанський рух в Україні», «Рух опору в Україні», «Стежки, що опалені війною», «Діяльність підпілля — уроки війни на Харківщині. Подвиг А. І. Мєщанінова»;

— у Харківському інституті бізнесу і менеджменту проведено конкурс творчих робіт «Ордени та медалі у твоєму домі» та конференцію співробітників і студентів за темою «Історія моєї родини — історія народу-переможця»;

— обласною станцією юних туристів проведено 14 навчально-тематичних автобусних екскурсій для студентської та учнівської молоді за маршрутами: «Харків у роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», «Меморіали Харкова», «Соколово-Таранівка».

Аналогічну виховну роботу проведено у всіх областях, що сприяло вихованню патріотизму, поваги до героїчного минулого народу, загальнонаціональної гордості за славетних захисників Вітчизни.

Загальна оцінка керівників різних рівнів державних і громадських органів і організацій, учасників проведених заходів, партизанів і підпільників, ветеранів війни і рядових громадян — 70-річчя початку підпільно-партизанського руху в Україні вдалося, воно нікого не залишило байдужим, заслужено віддано шану і славу людям, які добровільно, за велінням серця віддавали всі сили, а іноді й життя заради спасіння своєї Батьківщини.

Комісія у справах колишніх партизанів взяла участь у складі делегації колишніх партизанів та підпільників Великої Вітчизняної війни в урочистих заходах у містах Котельві, Радомишлі, Путивлі, Херсоні, Миколаєві, Одесі напередодні Дня партизанської слави і 70-річчя початку підпільно-партизанського руху в Україні.

Зокрема, у заходах, проведених у Путивлі та Спадщанському лісі, взяла участь велика кількість делегацій з усієї України, Росії та Білорусі. З державного бюджету на капітальний ремонт об’єктів меморіального комплексу «Спадщанський ліс» було виділено 1 651 тис. грн., музею партизанської слави — 140 тис. грн., на ремонт дороги від Путивля до Спадщанського лісу — 20 млн. грн. В інших областях і містах роботи з ремонту і упорядкування об’єктів здійснено за рахунок місцевих бюджетів.

Не на належному рівні вирішується питання про поліпшення соціально-побутового обслуговування інвалідів партизанів і підпільників, яких в країні залишилося близько двох тисяч і вони сподівалися, що буде виконано Закон України від 23.11.95 р. № 459/95 ВР про підвищення інвалідам І групи — у розмірі 400 відсотків мінімальної пенсії за віком, ІІ групи — 350 відсотків, ІІІ групи — 200 відсотків.

Важливим аспектом у діяльності комісії завжди була активна участь у напрацюванні проектів законів та постанов Верховної Ради України, внесення до них змін і доповнень у питаннях, що стосувалися підпільно-партизанського руху в Україні, матеріально-побутового, житлово-комунального та медичного забезпечення колишніх партизанів і підпільників, а також членів їх сімей.

Серед громадян, які останнім часом звертаються до комісії з питань визнання їх учасниками підпільно-партизанського руху в Україні, є певна кількість тих, чий вік в роки війни не перевищував 6—7 років. Таким особам, за умов, що їхні батьки були безпосередніми учасниками збройної боротьби у складі партизанських загонів або підпільних організацій, видається довідка про переслідування внаслідок партизанської діяльності батьків, що дорівнює статусу учасника війни. 

В регламенті роботи комісії чітко не визначено вікові обмеження щодо визнання громадян учасниками підпільно-партизанського руху, тобто учасниками збройної боротьби, які давали б нам змогу для обґрунтованого рішення з цього питання. Малолітні діти, якщо вони й перебували в партизанських загонах, не залучалися до бойових операцій та були під захистом партизанів. Але відмова комісії у визнанні цієї категорії громадян учасниками підпільно-партизанського руху призводить до численних скарг на адресу Президента України, керівництва Верховної Ради України, судових інстанцій.

Комісія у справах колишніх партизанів звернулася до голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної Ради України Валерія Сушкевича з пропозицією про внесення змін до регламенту комісії щодо обмеження вікового цензу в питаннях визнання громадян учасниками підпільно-партизанського руху.

Під пильною увагою Комісії у справах колишніх партизанів, як і завжди, дотримання чинного законодавства у питаннях визнання громадян учасниками підпільно-партизанського руху. У разі виявлення фактів його порушення комісія вживає заходи в межах своїх повноважень. Так, комісією при облвійськкоматі Луганської області на порушення чинного законодавства було визнано гр. Л. Волкова учасником партизанського руху з наданням статусу учасника бойових дій. Уважно вивчивши ситуацію, Комісія у справах колишніх партизанів звернулася до начальника управління оборонного планування — заступника начальника штабу Сухопутних військ Збройних Сил України з пропозицією ініціювати перевірку роботи цієї комісії та інших відповідних комісій при обласних військкоматах з боку військової прокуратури в питанні неправомірного визнання громадян учасниками підпільно-партизанського руху, і, як наслідок, отримання ними статусу учасників бойових дій. Ми знайшли розуміння з боку Міністерства оборони, яке прийняло рішення про необхідність такої перевірки цього року.

Василь КОНЬКОВ, голова Комісії у справах колишніх партизанів при Верховній Раді України.