Кажуть, що політика «до печінок» усіх «дістала». Та все ж, попри це судження, люди не перестають нею цікавитися. Хоч і нарікають, що всі там одним ликом шиті, що ліві, що праві, що ті, хто вмостився посеред болота... Чи так це насправді, спробуємо розібратися в окремо взятому регіоні.

Опозиця є, але успіхи її «точкові»

Про те, що фракція Партії регіонів, котра нараховує в обласній раді більшість у 57 «штиків», не завжди може провести на сесії потрібне їй рішення, засвідчило останнє у 2011 році засідання. Депутат обласної ради від ПР, начальник Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф ОДА Володимир Брожик, виступаючи на сесії, запропонував провести в області реорганізацію дитячих санаторних закладів. А саме — закрити два оздоровчі санаторії, створивши на базі третього дитячий реабілітаційний центр. Профільна комісія облради, яку очолює також депутат ПР, підтримала наміри медичних чиновників. Попри те, що під стінами Будинку Рад стояв пікет працівників санаторію «Пролісок» з вимогою не закривати найновіший в області санаторій, котрий лікує дітей з ДЦП, з іншими неврологічними та ортопедичними недугами.

Фракція ВО «Батьківщина», котра має 21 депутатський мандат, активно виступила проти закриття «Проліску». «Бютівців» підтримала Любов Майборода, мажоритарний депутат від Черкас. Як результат — питання про дитячі санаторії довелося відкласти, бо за реорганізацію та оптимізацію санаторіїв проголосувало лиш 50 депутатів.

Наведений приклад — невеликий штрих до загальної картини розстановки політичних сил в області. Він — віддзеркалення того, що опозиція на Черкащині є, але успіхи її незначні, «точкові». 

Своє вагоме опозиційне слово могла б сказати на Черкащині обласна організація ВО «Батьківщина», котра, як уже відзначено, має два десятки своїх представників у облраді, чималий депутатський корпус у районних та міських радах. Проте, після арешту Юлії Тимошенко всі зусилля черкаських «бютівців» на чолі з депутатом обласної ради Анатолієм Бондаренком зосередились на підтримці протестних акцій у Києві. У столиці постійно перебуває «делегація» з Черкащини, котра разом з іншими вірними «лицарями» колишнього БЮТу вимагає звільнити з-під варти екс-прем’єра.

Черкаський «Фронт змін», завоювавши в облраді та у кількох рай- і міськрадах певну кількість голосів, помітної роботи не веде. «Свобода», хоч і невеликими силами, постійно й енергійно нагадує про своє існування. Коли приїжджає їхній лідер, в орендованих залах ніде яблуку впасти. Запальні промови Олега Тягнибока подобаються патріотично налаштованій частині старшого покоління і студентству.

Після поразки на минулих парламентських виборах соціалісти Черкащини зробили деякі висновки і активно включилися уобстоювання прав пенсіонерів. Зокрема, під керівництвом лідера соціалістів, народного депутата України попереднього скликання Олексія Малиновського було організовано масовий виступ ветеранів та «дітей війни» з перекриттям руху транспорту в центрі Черкас. Протестувальники вимагали від міського голови Сергія Одарича, котрий представляє на Черкащині Партію вільних демократів Михайла Бродського, скасувати рішення про обмеження руху тролейбусів для пільгових категорій населення. Хоч проти Олексія Малиновського за ці дії згодом й порушили кримінальну справу, зате Сергій Одарич повернув пенсіонерам «транспортні» пільги. А про соціалістів кілька тижнів писали місцеві ЗМІ.

Завжди багато працювала з виборцями обласна організація Народної партії, очолювана народним депутатом України Сергієм Терещуком. І тепер «народники» без зайвого галасу проводять у райцентрах, містечках та селах «рутинну» роботу: роз’яснюють людям політику щодо ринку землі, надають юридичні консультації, допомагають у розв’язанні соціальних проблем населення тощо. А ще — готують кандидатів від партії на мажоритарні виборчі округи, адже подолати п’ятивідсотковий бар’єр «народникам» буде надзвичайно складно. Це всі добре розуміють, тому й не ганяються за журавлем у небі, а налаштовані «синицю» у руку спіймати.

Централізм — добре, якщо є ініціатива

Якщо проаналізувати роботу нинішньої обласної влади, сформованої з членів Партії регіонів, то до «плюсів» можна віднести її організованість і дисципліну. Хоча, з другого боку, «централізм» регіоналів, побудований на жорсткому керуванні згори донизу, позбавляє підлеглих будь-якої ініціативи. В області ніяка, навіть малозначуща, справа не може виконуватися без дозволу голови ОДА, лідера обласної організації ПР, Героя України Сергія Тулуба.

Чимало критичних стріл випустили незалежні ЗМІ щодо будівництва неподалік Тарасової гори у селі Пекарі Канівського району «вертодрому» — гелікоптерного майданчика та пасажирського терміналу за бюджетні кошти. Однак, попри критику, спорудження об’єкта вартістю близько 90 мільйонів гривень було завершено. Чого не скажеш про Черкаський аеропорт. Про початок функціонування «повітряних воріт» Шевченкового краю влада повідомляла не раз, однак грандіозні плани «перезавантаження» аеропорту так і лишилися поки що на папері.

У царині промислового виробництва значного прориву вперед не спостерігалося. Натомість зафіксовано спад інвестиційних інтересів до Шевченкового краю. 

У всіх цих промахах найголовнішу роль відіграє, вочевидь, брак у Партії регіонів високопрофесійних, досвідчених кадрів.

На мажоритарному фронті без змін

За менш як 10 місяців до початку парламентських виборів настрій в «електорату» — песимістичний. «Оптимізація» у містах медичної галузі, закриття у селах дільничних лікарень, малокомплектних шкіл, поштових відділень, відсутність між населеними пунктами повноцінного транспортного сполучення, а також напівреформи в пенсійній, податковій, житлово-комунальній сфері додають ще більше похмурих фарб.

Утім, хоч як це парадоксально, пересічний виборець, особливо у сільській місцевості, з непідробним інтересом слухає повідомлення ЗМІ про можливих кандидатів на «мажоритарному» фронті.

Причина зацікавленості — вельми прозаїчна. Наших виборців привчили до того, що кандидат їде в округ не з порожніми руками, а як Дід Мороз, з гостинцями. До того ж, зараз він повинен їхати не з «карамелькою» чи гречкою, котра набила всім оскому, а з мільйонами гривень. Гречка, хоч і зросла в ціні, але вже не служить еквівалентом доброго ставлення до кандидата частини його виборців. Є ще й чимало свідомих людей, котрі читають програму кандидата, а не заглядають до його кишені. Хоч і цим, «меркантильним», дорікати зовсім не хочеться. Тим паче звинувачувати, що вони, отримавши мізерну пенсію чи допомогу по безробіттю, з високо піднятою головою не проголошують щось на кшталт: «Ми бідні, але горді і вашої подачки не потребуємо!»

Отже, виборчі «бої» грядуть великі. За повідомленням черкаських ЗМІ, на Лівобережжі області зійдуться на електоральному полі два колишні однопартійці — бютівці Микола Томенко та Богдан Губський. Для заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка цей округ — його батьківщина. Богдан Губський мріє повторити свій успіх у цьому окрузі майже десятирічної давності, коли його обрали народним депутатом з-поміж десятка інших кандидатів.

На Чигиринсько-Смілянському напрямку також очікується запекла боротьба. Тут змагатимуться за заповітний мандат вихідці зі Смілянського району, котрі потрапили до нинішнього складу парламенту за списком БЮТ, Анатолій Семинога та Ігор Савченко. До того ж перший народний депутат України залишився у фракції тепер уже «Батьківщини», а другий покинув її лави після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. Третім до них приєднається Віктор Тимошенко, який у 2002 році став парламентарієм саме від цього округу. Виборці його запам’ятали як щедрого благодійника, котрий за чотири роки нікому не відмовив у допомозі. Тому, пророкують мас-медіа, його шанси перемогти й цього разу дуже великі.

На решті семи черкаських округах (а саме стільки їх було того «мажоритарного» 2002-го) очікується як «десант» земляків — Анатолія Гриценка, Юрія Кармазіна, Сергія Головатого, Ірини Геращенко, так і «варварів».

З табору Партії регіонів інформації про ймовірних кандидатів у народні депутати від Черкащини поки що не «просочувалося». Інтрига зберігається.

Черкаська область.