Івано-Франківськ урочисто відзначив 96-ту річницю проголошення Західно-Української Народної Республіки.
На площі біля пам’ятника діячам ЗУНР (на знімку), перед теперішнім будинком правосуддя і колишнім секретаріатом новоствореної республіки, поіменно згадали українських політиків та військових, які, нехай на сім місяців, проте сформували свій уряд, армію та ухвалили закони.
На пам’ятному обеліску з символічною постаттю січового стрільця — чотири барельєфні портрети найвидатніших особистостей того часу: президента Української Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича та трьох прикарпатців — віце-президента Левка Бачинського, першого голови Ради Міністрів Костя Левицького та міністра військових справ Дмитра Вітовського.
Початок діяльності ЗУНР історики називають Листопадовим зривом. Бо саме у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року січові стрільці сотні Теодора Мартинця вивісили на львівській ратуші синьо-жовтий прапор, а стрілецькі частини сотника Дмитра Вітовського зайняли найважливіші установи міста. Після Львова і Тернополя Станиславів найдовше (п’ять місяців) залишався столицею західної республіки, куди у січні 1919-го переїхав її уряд. Саме тут було ухвалено основні закони ЗУНР
Діяльність ЗУНР та УНР стала символом віковічного прагнення українців до незалежності, це був спротив тодішнім імперіям-завойовницям — Австро-Угорщині та Росії. Остання й досі ніяк не може змиритися з нашою самостійністю.
Галина БРУХАЛЬ.
Івано-Франківська
область.
Фото Миколи МАЦЮКА.
