З метою посилення відповідальності за браконьєрство Кабінет Міністрів України своєю постановою від 2 грудня 2011 року різко (в окремих випадках — майже в сотню разів) підвищив штрафи за незаконне виловлення риби. Але головне, що тепер цей «штрафний» список поповнили й представники тих видів, які не мають ніякого промислового значення й навіть уважаються «конкурентами» цінних промислових риб.
68 гривень за червоноперку
Раніше навіть у разі затримання в заборонений період нересту з вудкою й декількома плотвичками рибалка карався лише адміністративним штрафом в 54 гривні й вилученням знаряддя лову. А після посилення відповідальності за одну впійману червоноперку (її місцевий підвид, що живе в пониззях Дніпра, іменують чорнухою) доводиться платити 68 гривень, за нікчемного йоржа — 17 гривень. А якщо у цебрі плюскотить три кілограми такої от «дрібноти», невдачливий любитель юшки стає реальним кандидатом на лаву підсудних. Адже кримінальну справу в нас порушують, якщо завдана природі шкода перевищила дві тисячі гривень, а зі штрафом у 68 гривень за червоноперку заступити за цю кримінальну межу легко — навіть якщо не користуватися сітками і не глушити рибу динамітом.
З одного боку, по браконьєрських кишенях давно слід було вдарити. Через хижацький промисел і скидання всілякої хімії улови в пониззях Дніпра за останні чверть століття впали в десятки разів, і якщо з цим суспільство миритиметься й надалі, то головна українська річка стане мертвою. З другого боку, самі співробітники природоохоронних служб визнають, що нові заходи із боротьби з браконьєрством грішать відсутністю системного підходу, провокуючи корупцію або війни між інспекторами та рибалками.
А зарплата — як у прибиральниці
Сьогодні зарплата 63 держрибінспекторів управління «Херсондержрибоохорони» становить 1500 гривень на місяць, що ледь дотягує до зарплати прибиральниці в якійсь банківській філії. Її розмір не відповідає ні тяжким умовам праці (цілий рік на воді), ні ступеню ризику. У такій ситуації дуже велика спокуса поставити затриманого на місці злочину браконьєра перед вибором: або платиш кілька тисяч гривень штрафу й сідаєш на лаву підсудних, або кладеш меншу частину цієї суми готівкою в кишеню інспекторові, й він тебе відпускає. Тож оклади тим, хто бореться із браконьєрами, варто було б підвищити одночасно зі штрафами за браконьєрство, а на це не пішли: або чиновники не продумали, або заощадити на людях укотре зібралися.
— Виконуючи свій обов’язок, чесний рибінспектор ризикує здоров’ям і життям. Щоб його зарплата була адекватна ступеню ризику й у нього не виникало бажання хабарничати, оклад працівника рибоохорони має становити не менш як дві тисячі доларів у гривневому еквіваленті плюс премія від суми виплаченої компенсації за завдану природі шкоду, — відзначає начальник управління «Херсондержрибоохорони» Михайло Черноморченко.
Держрибінспектори Херсонщини кажуть: якщо вже частину штрафів влада відмовилася перераховувати тим, хто притягує порушників закону до відповідальності, державі потрібно подумати, як їх захистити і створити нормальні умови для роботи. Щоб не розорятися на виплати величезних штрафів, браконьєри підуть на все, аж до вбивства, а із засобами самооборони у співробітників «Херсондержрибоохорони» погано. Зброю для них не закуповували вже років двадцять (в арсеналі управління є навіть нагани 1915 року випуску), про бронежилети їм тільки мріяти доводиться. За останній рік управління взагалі не отримувало ніякої нової техніки!
Умови треба створювати й рибалкам-любителям, яких на Херсонщині навіть не тисячі, а десятки тисяч — у краї риболовля давно стала і традиційним промислом, і найпопулярнішим видом відпочинку. Ось думка мешканця обласного центру пенсіонера Михайла Лавриненка, під якою «підпишуться» всі ті, хто поділяє його захоплення: «Я рибалю у вихідні добрих піввіку зі своїх 65 років і досі не можу зрозуміти, який сенс ділити берег Дніпра в межах міста і приміської зони дачної забудови на ділянки, де «під час заборони» можна рибалити з вудкою, і де не можна. Скільки там літній чоловік може впіймати на вудку з одним гачком, якщо під берегом нині тільки верховодка, бичок і карась водяться? Не треба розполохувати рибалок — просто встановіть максимальну вагу улову і перевіряйте дотримання обмеження, а не розмахуйте протоколами і не лякайте нас штрафами».
