Кулак — закон, «крутий» — хазяїн

 

Білозерка — селище небагате, і в тутешніх «крутих» розмах, та й амбіції менші, ніж де-небудь у Києві чи Луганську. Вони не роз’їжджають по тротуарах на «Ягуарах» і не купають елітних путан у шампанському, однак звички ті самі — страхітливі. Мешканці двоповерхівки по вулиці Батумській остаточно познайомилися з ними, коли в будинок в’їхала родина високопоставленої жінки-держслужбовця з районного управління Держказначейства.

Те, що новосели із сусідами розмовляли «через губу», абияк пережити ще було можна. Але після переїзду «круті» взялися наводити свої порядки, змиритися з якими виявилося набагато важче. Спершу вони «обмежили доступ до керівного тіла», встановивши металеві двері — але не в тамбурі, а... на сходовому майданчику між першим і другим поверхом. Ні ремонтникам, ні співробітникам комунальних підприємств на поверх, де чотири квартири, тепер вільного доступу немає, оскільки на злощасних дверях не видно дзвінків чи домофонів, а ключів від них не дали навіть голові тутешнього об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Батумська-28» Ніні Соколовій.

Вхід — тільки для обраних!

Втім, двері, які перекрили вхід на цілий поверх, виявилися ще квіточками. Момент для ягідок настав, коли через підтоплення стіни будинку по Батумській, зведеного понад чверть століття тому, почали просідати й тріскатися, перетворивши його, по суті, на аварійний. Під приводом поліпшення його стану особливо важливе сімейство отримало в селищній раді Білозерки рішення... про спорудження прибудови до нього й передачі 45 квадратних метрів прилеглої території в оренду медику — чоловіку чиновниці. І тут будинок став дибки!

— У селищній раді нам сказали, що підставою для таких рішень був протокол зборів членів ОСББ, на яких вони висловилися за прибудову. З цього приводу мешканці справді провели збори, однак на них переважна більшість проголосували проти того, щоб навантажувати конструкцію й без того аварійної будівлі. Чоловік жінки-держслужбовця, який брав участь у зборах, поводився надто нахабно — обсипав нас нецензурною лайкою. Найм’якішими його висловами були «ви молдавани, дебіли й гниди», — досі здригається від пережитого голова ОСББ «Батумська-28» Ніна Соколова. — Але далі було ще страшніше. Коли збори біля під’їзду закінчилися, і люди почали розходитися, чиновниця з чоловіком раптом накинулися на вчительку Людмилу Холькину, яка з самого початку протестувала проти ідеї з персональною прибудовою. На очах у багатьох сусідів чиновниця схопила 52-річну жінку за волосся, а її чоловік почав бити Людмилу Петрівну по обличчю. Потім повалив на землю й бив ногами по ребрах. Усе це відбувалося поруч із огородженням з металевих кілків — якби жінка впала на один з них, він протикнув би її наскрізь.

Не менш перелякана після діалогу із чоловіком чиновниці й інший член ОСББ, пенсіонерка Любов Чибар: «Коли я запитала сусіда про прибудову, він схопив моє обличчя долонею й так крутонув, що я думала — голова відірветься».

 

 

З проханням прокоментувати ситуацію я звернувся до тієї самої співробітниці управління Держказначейства Білозерського району, про яку почув так багато «теплих слів» від сусідів. Прийняти журналіста керівна дама погодилася. Але тільки-но вона почула, на яку тему пропонується розмова, як уся її готовність до спілкування закінчилася гнівною тирадою: «Усе, що кажуть сусіди — повний наклеп. Це люди, які не зовсім дружать із головою. І взагалі, з цього приводу я з вами в службовому кабінеті не спілкуватимусь». Не менш категоричний був і чоловік чиновниці, котрий заявив, що «нікого не бив», і всі обвинувачення на його адресу — «найчистіша вигадка».

«Привілейоване» сімейство має, звичайно, повне право обстоювати свою позицію — зазнати слави дебошира і скандаліста нікому не хочеться. Ми не маємо права називати навіть прізвища й посади цієї гідної подружньої пари, оскільки міліція за заявою побитої вчительки відмовила в порушенні кримінальної справи, а районний суд не прийняв її позов приватного обвинувачення. Як це було, у всіх барвистих подробицях розповідає сама Людмила Петрівна: «Спершу я звернулася до Білозерського райвідділу міліції із заявою про те, що на мене напав і сильно побив чоловік чиновниці, яка проживає у квартирі поверхом вище. У відповідь одержую з міліції постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на тій підставі, що немає довідки про побої, і пораду подати на кривдників до суду. Іду в судово-медичну експертизу, отримую документ про наявність легких тілесних ушкоджень. Приношу цю довідку й заяву вже до районного суду, а там взагалі відмовляються її розглядати, посилаючись на те, що... міліція у цьому інциденті обмежилася заходами адміністративного реагування».

Заковика, однак, у тому, що факти, які підтверджують розповіді жителів Білозерки про вседозволеність «мажорів», все-таки є, хоча служителі Феміди й не поспішають давати їм повну правову оцінку. Так, у бесіді з автором цих рядків заступник начальника відділення дільничних інспекторів Білозерського РВ УМВС, лейтенант міліції Олександр Чижов заявив: «Оскільки автор заяви не змогла на той момент представити висновок судово-медичної експертизи про побої, рішення про порушення кримінальної справи справді не прийняли. Однак за зібраними матеріалами і показаннями свідків чоловіка співробітниці Держказначейства було притягнуто до адміністративної відповідальності за хуліганство. На нього був складений протокол, який громадянин не оскаржував, і без заперечень оплатив накладений на нього штраф у сумі 51 гривня».

Спокій нам тільки сниться

Приєдналася до розгляду й прокуратура: прокурор Білозерського району Руслан Грищук вніс протести на рішення селищної ради про узгодження на будівництво прибудови до житлового будинку з тріщиною й передачі одному з мешканців частини прибудинкової території без згоди всіх сусідів. Однак господарі квартир по Батумській, 28, аж ніяк не упевнені, що тепер їх буйні ВІП-сусіди втихомиряться й перестануть каламутити воду. Як би не навпаки — відбувшись символічним покаранням, вони не взялися мстити надто «норовливим» членам ОСББ. Люди переконані: спокійніше в Білозерці стане лише тоді, коли дружина «крутої» сімейки разом з відчуттям безкарності втратить владні повноваження і можливість впливати на рішення місцевого самоврядування правоохоронних органів. Нині районне Держказначейство запросто може заблокувати ті чи інші їхні платежі, а за нинішньої бюджетної мізерності взагалі це такий вагомий аргумент, проти якого жодні заяви побитої вчительки «не танцюють».