Після того, як Президент України задовольнив клопотання голови Запорізької облдержадміністрації Валерія Баранова про звільнення з посади за власним бажанням, постало питання про нового керівника області. Зазвичай із запоріжцями багато не церемонилися: кого вважають у Києві за потрібне, того й призначають. У період з 1998 року В. Баранов виявився тринадцятим керівником виконавчої влади області (це коли не звертати увагу ще на трьох багатомісячних виконуючих обов’язки голови). До того ж лише троє з призначенців були жителями Запоріжжя і ще кілька — запоріжцями, котрі повернулися на батьківщину через Київ. І ось — зважаючи на свіжі політичні віяння — Запорізька обласна рада нарешті ухвалила звернення до Президента України.
«Вважаємо, — йдеться в документі, — що в умовах складної соціально-політичної, економічної, військової ситуації в країні і в Запорізькій області, голова обласної державної адміністрації має бути не лише ефективним керівником, професійно і всебічно підготовленою, соціально зрілою людиною, а й патріотом України і Запорізького краю. Керівник виконавчої гілки влади має бути відомий жителям області і мати підтримку громади. У зв’язку з цим пропонуємо розглянути кандидатури на посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації виключно з числа представників запорізького кадрового активу і з урахуванням наших думок».
Чи дослухаються до прохання депутатів, побачимо. Однак додамо і те, що В. Баранов, наприклад, якось зміг приборкати на 75 відсотків «регіональну» облраду і у нього не виникало з нею суттєвих проблем. Хіба що з кадрових питань. Голова облради Віктор Межейко то на лікарняному, то у відпустці, то ще якось все-таки зумів пересидіти «лихі часи» і таки зберіг свою посаду. «Переживши», як бачимо, і Валерія Баранова теж.
Запоріжжя.
