На новій сесії парламент розпочне розгляд нового Кримінального процесуального кодексу. Адже досі ми живемо за кодексом ще з радянських часів, у редакції від 1960 року. За роки незалежності до кодексу було внесено 248 поправок. У 2008-му в парламенті було зареєстровано проект нової редакції кодексу, але її так і не розглянули і на початку року зняли з розгляду. Натомість 13 січня до парламенту було внесено президентський проект Кримінального процесуального кодексу (КПК) із позначкою «позачерговий».

Розробники законопроекту із адміністрації Президента та представники провладних політичних сил називають його «революційним», «європейським», спрямованим на лібералізацію кримінального судочинства. Натомість опозиція, звісно, налаштована критично. До парламенту внесено й альтернативний законопроект — у авторстві екс-міністра юстиції Романа Зварича («НУ—НС»), в якому є чимало екзотичних норм, починаючи з назви — Кодекс України кримінального процесу.

Новацій у президентському законопроекті вдосталь. Наприклад, запровадження нового запобіжного заходу — домашній арешт. І майже як у фантастичних фільмах, місцеперебування підозрюваних у скоєнні злочинів контролюватиметься за допомогою електронних засобів (Кабінет Міністрів має забезпечити фінансування). Застосовувати традиційний арешт дозволятиметься лише у виняткових випадках: коли злочинець становить загрозу для суспільства, і покарання за злочин за Кримінальним кодексом тягне на не менш як п’ять років позбавлення волі. Для економічних злочинів основним запобіжним заходом стане застава. Однак не можеш заплатити — сідай за грати.

Новий кодекс зрівняє всіх учасників судового процесу — обвинувачення і захист, прокурорів і адвокатів. Кожна сторона матиме однакові права у поданні доказів суду про вину чи невинуватість підсудного.

Між прокурором і обвинувачуваним та слідством, між потерпілим та кривдником може бути укладено... угоду, кожна з яких має затверджуватися судом. 

Долю підозрюваних у скоєнні надтяжких злочинів за статтею, яка передбачає покарання — довічне ув’язнення, визначатиме суд присяжних. Щоправда, за законопроектом суд присяжних не виглядатиме так, як у американському кіно — він складатиметься з двох професійних суддів і трьох присяжних. Суду присяжних зможе вимагати лише звинувачений (або його адвокат). Присутність суддів-профі у суді присяжних одразу розкритикувала опозиція, котра сподівалася, що запровадження інституту суду присяжних сприятиме перегляду справ та оправданню екс-прем’єра Ю. Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Ю. Луценка...

Радник глави держави — керівник Головного управління з питань судоустрою адміністрації Президента України Андрій Портнов, представляючи президентський законопроект, нагадав, що ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу — це міжнародне зобов’язання, яке Україна взяла на себе у 1995 році під час вступу до Ради Європи. Цей документ уже пройшов дві міжнародні експертизи — у Венеціанській комісії у Страсбурзі та в Києві, враховано 98% зауважень європейських експертів. За словами А. Портнова, законопроект дасть змогу удосконалити процедуру судового розгляду, досудового розслідування. Зокрема, скасовується інститут повернення справи на досудове розслідування та стадію дізнання у досудовому розслідуванні, що унеможливить «вибивання» показань у підозрюваних. Скорочено й терміни розслідування та тримання під вартою підозрюваних — не більше шести місяців чи року, залежно від ступеня складності кримінальної справи. Це розвантажить надто переповнені слідчі ізолятори, в яких ув’язнені нерідко стоять у черзі, аби поспати. 

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності через парламентський веб-сайт звернувся до всіх зацікавлених з проханням вносити свої пропозиції до законопроектів. Обговорення проектів КПК заплановано на засіданні комітету 8 лютого.

Після ухвалення парламентом і підпису Президента (на що влада сподівається наприкінці лютого — на початку березня) новий Кримінально-процесуальний кодекс набуде чинності упродовж шести місяців. Хоча деякі міжнародні організації та правозахисники пропонували передбачити дворічний термін для набуття чинності цього документа, щоб українські слідчі та прокурори навчилися застосовувати змінені норми права. Не менше застережень і в українських парламентаріїв. Хоча навіть опоненти нинішньої влади визнають: із професійної точки зору новий проект КПК є досить досконалим.

Думки з приводу

Сергій КІВАЛОВ, голова Комітету з питань правосуддя (Партія регіонів):

— Зміст цього проекту, на відміну від попередніх, найповніше відображає кращі європейські традиції та європейську філософію розслідування і судового розгляду кримінальних справ. Думаю, він отримає максимальну підтримку у Верховній Раді. Адже прийняття КПК дасть дорогу подальшій реформі. Наступний крок — зміни законодавства щодо прокуратури та адвокатури. Це відповідає плану заходів із виконання зобов’язань України перед Радою Європи, підписаному Президентом. Упродовж року після прийняття нового КПК повинні підготувати проект про внесення змін до відповідних законів.

(Із веб-сайту Партії регіонів).

Юрій КАРМАЗІН, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правосуддя (фракція «НУ—НС»):

— Чого чекати від кодексу? На превеликий жаль, у мене на думку приходить одне слово — хаос... Фактично це підфарбовування існуючої системи. Ми всі очікували, що цей Кримінально-процесуальний кодекс вирішить всі потреби відразу: і демократизацію, і спрощення процесу, і якось вплине на стан наших політичних в’язнів... Ніяк він на їх становище не вплине. У запропонованому Президентом КПК не передбачено зміну системи досудового слідства, практично не впроваджується, як того хотілося б і як це є в цивілізованих країнах, інститут суду присяжних, не прописано, на який термін обирається слідчий-суддя, яким чином він звільняється тощо.

Ерік СВАНІДЗЕ, експерт Ради Європи:

— Ми отримали хороший текст кодексу, але його виконання має відповідати практиці Європейського суду. Перехід до конкурентної і змагальної системи буде підводити суддів і прокурорів до належних практик. Разом із українськими колегами ми проаналізували проект закону і відшліфували його на проект відповідності Конвенції прав людини. Ми постійно перебували у контакті. Ми маємо спільні цінності та цілі. Окрім прийняття нової редакції КПК, необхідно прийняти низку інших законів, зокрема, про адвокатуру для здійснення цілісного реформування системи кримінального судочинства.