Заради економії в херсонських лікарнях пацієнтів уже ділять не за недугами, а за... статевою ознакою.

Хоча обіцяють «фільтрувати контингент»

Горезвісна «оптимізація» структури бюджетних установ, що розпочалась на Херсонщині зі скорочення педагогів і цілих шкіл, дісталася і до системи охорони здоров’я. Тут справи пішли ще «веселіше». В обласного шкірно-венерологічного диспансеру Херсона, приміром, з міркувань економії вже «відібрали» 35 ліжко-місць із тих 110, які мав стаціонар. Тепер замість трьох спеціалізованих відділень тут створили лише два — чоловіче та жіноче. Тобто хворих діляться не за специфікою недуги, а винятково за статевою ознакою. Приблизно так, як це робить водій міжміського автобуса, коли зупиняє його біля найближчих кущиків на трасі, закликаючи: «Хлопчики — ліворуч, дівчатка — праворуч!»

— Нам ще пощастило, — втішає, швидше, самого себе, ніж пацієнтів, головний лікар диспансеру Микола Рибалко. — На Херсонщині трохи більш як мільйон населення, і нам цілих 75 «шкірно-венерологічних ліжок» зберегли. От у Дніпропетровській області на три мільйони жителів «аж» 80 таких ліжок залишилося.

От тільки згаданий «атракціон нечуваної бюджетної щедрості» городян якось не надихає. Насамперед їм не подобається перспектива під час госпіталізації, скажімо, з невинною шкірним висипом опинитися в сусідах з якимсь бомжем із хронічним сифілісом. Адміністрація лікувальної установи обіцяє, звичайно ж, «фільтрувати контингент», але все це за можливості: якщо десь залишиться одне вільне місце, новоприбулий пацієнт просто змушений буде саме його й зайняти.

Народжувати на вулиці будемо?

Ще більше херсонців тривожать наполегливі чутки про наміри муніципальної влади з міркувань тієї-таки економії коштів скоротити всі пологові (акушерські) відділення у двох лікарнях Дніпровського та Комсомольського районів, зберігши тільки єдиний у місті пологовий будинок №1. Такі «гримаси» медичної реформи жахають майбутніх мам із віддалених сільських пригородів: адже пологовий будинок у центрі, до нього діставатися годину, а за цей час можна народити просто в салоні «швидкої допомоги» (якщо пощастить). Або взагалі на задньому сидінні чоловікового легковика. Щоправда, те, що пологові відділення в найближчому майбутньому можуть ліквідувати, чиновники з тутешнього медичного відомства заперечують.

— Справді, ідею оптимізації структури пологових відділень районних лікарень на рівні нашого управління обговорювали. Однак, зрештою, від неї вирішили відмовитися — все-таки народжують у нас чимало жінок. Можливо, буде скорочено лише невелику частину ліжок у кардіологічних відділеннях районних стаціонарів, — повідомив у бесіді з нашим кореспондентом начальник управління охорони здоров’я Херсона Микола Гайдученко.

За нинішніми нормативами, акушерське відділення в окремо взятій райлікарні має право на існування та бюджетне фінансування, якщо кількість пологів у районі становить близько тисячі щорічно. Сьогодні в Херсоні цей показник наближається до 1200—1300 пологів на кожний міський район. Але якщо під час кризи родини відкладуть народження малюка «на потім», як це вже було на початку 90-х років минулого століття, то народжувати городянки стануть менше, й, отже, в чиновників з’являться формальні підстави знову повернуться до обговорення своїх планів із радикальної «оптимізації» акушерських відділень... аж до їхнього повного скасування. Отоді вагітним із віддалених сільських пригородів справді доведеться народжувати дітей де завгодно — в машині дорогою до пологового будинку, а то й просто на вулиці.

Медики пояснюють, що всі лікувальні установи обласного центру протягом останнього десятиліття фінансуються максимум на 40—45 відсотків від реальної потреби — решту доводиться «доплачувати» хворим за рахунок спонсорства або «добровільних внесків» у різні благодійні фонди, що діють мало не при кожній лікарні. Нинішнього року міськрада Херсона збільшила асигнування на охорону здоров’я з торішніх 168 до 196 мільйонів гривень. Однак інфляція, подорожчання ліків і медичної техніки «з’їдає» додаткові бюджетні «вливання» раніше, ніж вони потрапляють на розрахункові рахунки місцевих лікарень. Тобто насправді збільшення фінансування залишається непорівнянним з потребами лікувальних установ, і ця «щілина» тільки росте, як тріщини у скелі після землетрусу (порівняння цілком адекватне, адже українська економіка вже давненько живе, як під час стихійного лиха). Тож скорочень у лікарнях ми ще надивимося.