Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА до учасників Міжнародної конференції «Ніколи більше: вшанування пам’яті жертв Голокосту, запобігання злочинам проти людства. Висловись проти нетерпимості, расизму, 
екстремізму, негативізму, антисемітизму»
 
(Москва, 25—27 січня 2012 року)
 
Вельмишановні учасники конференції, пані та панове!
 
Звертаючись до вас з нагоди відкриття конференції, хочу висловити впевненість, що нинішній захід стане помітним внеском у справу викорінення расизму, екстремізму, антисемітизму та національної нетерпимості у наш непростий час.
Україна є поліетнічним, багатоконфесійним та політично плюралістичним суспільством, тож у державі, де проживають представники близько 130 національностей, міжетнічна толерантність є надійною запорукою стабільності та спокою.
Ми виходимо з важливості узгоджених та скоординованих дій у сфері боротьби з проявами антисемітизму, расизму та національної нетерпимості, приділяючи особливу увагу належному вихованню молоді та зміцненню суспільної атмосфери, де немає місця ксенофобії та екстремізму. Приклад таких зусиль — діяльність фінансованих державою освітніх установ — близько 3000 шкіл та 2000 дошкільних навчальних закладів, в яких навчальний процес здійснюється мовами національних меншин.
Верховна Рада України робить свій внесок у формування політики держави, спрямованої на викорінення проявів усіх форм нетерпимості, ксенофобії та антисемітизму. У центрі постійної уваги — вдосконалення відповідних правових норм, перш за все у сфері підвищення відповідальності за злочини, скоєні на ґрунті національної, расової, релігійної чи інших форм нетерпимості та ненависті.
Виняткове значення для українського суспільства має усвідомлення Голокосту та належне вшанування жертв цієї трагедії. Вивчаючи історію Голокосту, ми зміцнюємо взаємоповагу у відносинах між людьми та запобігаємо ворожнечі за національною ознакою, оскільки йдеться про право людини на життя, право на пам’ять.
У липні 2011 року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою передбачено щорічно 27 січня відзначати День пам’яті жертв Голокосту.
Робота з вшанування пам’яті жертв злочинів проти людства була б неможливою без активної взаємодії держави з громадськими організаціями. Прикладами цього співробітництва стали відкриття музею Голокосту в Одесі, діяльність центрів з вивчення Голокосту в Харкові та Львові й Центрального українського фонду історії Голокосту «Ткумах» («Відродження») — у Дніпропетровську.
Минулої осені в Україні на державному рівні вшановувались 70-ті роковини трагедії Бабиного Яру — однієї з найтрагічніших сторінок Другої світової війни. Проведені комеморативні заходи засвідчили — Україна була і залишається державою, громадяни якої з належною відповідальністю ставляться до забезпечення дотримання прав кожної людини на життя і пам’ять, утвердження міжнаціональної злагоди у своїй країні, а також бережуть історичну пам’ять з метою недопущення подібних трагедій у майбутньому.
На місці Бабиного Яру, за підтримки Президента України В. Януковича, буде створено меморіальний музей, що має стати дослідницько-просвітньою інституцією і партнером таких міжнародних центрів, як національний музей «Яд Вашем» в Єрусалимі, меморіальний музей Голокосту у Вашингтоні, Центр документації та архівів Меморіалу «Шоа» в Парижі.
Неможливо швидко переробити світ, але повсякчас робити його добрішим, людянішим — це ключове завдання кожного з нас.