Сільгоспвиробники Херсонщини й навіть найвизначніші місцеві вчені-аграрії розгубилися: примхи погоди повністю «змішали карти». Усю осінь на просторах Таврії не випало жодного дощу, через що прогнозували загибель посівів на 30, а в окремих районах на 40—60 відсотках площ. Але ось у грудні вдарив грім, пішли довгоочікувані зливи, і десята частина безнадійних полів раптом відродилася до життя. Причому рослини спокійно розвивалися навіть у січні, чого кілька останніх десятиліть не траплялося навіть на теплому півдні України.
Даєш «мозковий штурм»!
Нині Головне управління агропромислового розвитку Херсонської обл-держадміністрації організовує «мозкові штурми» на тему, як зберегти озимі й отримати стерпний врожай. Дискусії триватимуть на нарадах за участю вчених і господарників, тих, що зібралися із чотирьох-п’яти районів. Щоправда, організатори обговорення заздалегідь попереджають:
універсальних рецептів у цьому разі не передбачається, та й врожай січневі сходи за будь-якого розкладу обіцяють не надто багатий.
— Справді, останні підрахунки показали, що площа посівів, де з’явилися сходи, в області збільшилася приблизно на десять відсотків. Однак там, де озимі зійшли в січні, лише на 18 відсотках території їх стан можна назвати добрим. На 53 відсотках вони слабкі або зріджені. Тепер усе залежить від того, як озимі культури переживуть морози, яких до весни все одно не уникнути. Але якщо вже переживуть, то про подальшу їхню долю варто було б подбати людям. Учені рекомендують підживлення азотними добривами. Але думки розходяться в тому плані, коли починати його: одні рекомендують збагачувати ґрунт малими порціями добрив ще з лютого, інші називають інший оптимальний строк — березень—квітень, — прокоментував ситуацію заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олексій Згирин.
— Про долю «січневих» озимих судити поки що зарано. Вони нині переважно перебувають у фазі «шильця», коли один-два листочки тільки-но позначилися, і у висоту рослини не перевищують двох сантиметрів. Весняне підживлення добривами, звичайно, не зашкодить, але не варто очікувати з таких полів урожаю більше, ніж 15—20 центнерів з гектара — за торішніх показників у 32—34 центнери.
Тут взагалі важкувато давати які-небудь прогнози, оскільки південь України з феноменом озимих, які проросли посеред зими, останніми десятиліттями не стикався, — зазначає завідувач кафедри зрошуваного землеробства Херсонського державного аграрного університету Віктор Ушкаренко.
Допомога все одно знадобиться
Втім, доки теоретики ламають списи у палких дискусіях, селяни на свій розсуд намагаються врятувати й зберегти хліб майбутнього року.
— Торік посіяли 3,5 тисячі гектарів озимої пшениці та ячменю. На 1100 гектарах зі зрошенням вони зійшли добре ще восени, а на богарі п’ятсот гектарів тільки тепер вийшли на стадію «шильця». Вирішили, що на кожний такий гектар у два прийоми з лютого по березень вноситимемо загалом 350—400 кілограмів аміачної селітри — у півтора-два рази більше, ніж зазвичай, — ділиться планами директор агрофірми «Мир» у Новотроїцькому районі Херсонщини Іван Доценко. — Але хоч би як там було, а приблизно на тисячі гектарів навесні доведеться заново сіяти яровий ячмінь. У нашому господарстві є запас насіння — його вистачить, і навіть дещо залишиться. А от тим, хто заздалегідь ним не запасся, доведеться сутужно: якщо восени насіння ячменю класу «еліта» продавали по 3800 гривень за тонну, то до весни напевно буде 4,5 тисячі гривень, а то й дорожче. Ціни вже зростають з кожним днем.
Та й роздобути такий товар непросто: добрий господар не торгуватиме тим, що самому потрібно. Адже держава нині нам нічого не дарує: торік за використання води під зрошення заплатив майже чотири мільйони гривень, і жодної копійки з бюджету не компенсували.
Поки що точно зрозуміло лише одне: навіть у разі оптимального повороту подій щонайменше кожний десятий-п’ятнадцятий гектар площ, відведених на Херсонщині під озимі, навесні доведеться пересівати. І тут виникає саме те запитання, яким переймається директор агрофірми «Мир» Іван Доценко: а як бути з насінням?
Місцева влада обіцяє, що найбільш постраждалим від осінньої посухи господарствам виділять для нового посіву яровий ячмінь і кукурудзу з державного насіннєвого фонду. Однак не зовсім зрозуміло, в яких обсягах надходитиме ця допомога, і які критерії для її розподілу.
Аграрії побоюються, що ті, хто встигнув «підсуєтитися», одержать її сповна, а простим смертним нададуть тільки можливість виживати, як вийде. Таке в нас, на жаль, бувало не раз.
Херсонська область.
Фото Юрія ВЕНГЕРЕША (з архіву «Голосу України»).
