Учора Головне управління з питань захисту прав споживачів Київської міської державної адміністрації провело позапланову перевірку одного з кіосків, у якому торгують начебто фермерськими молокопродуктами. Хоча правильніше було б сказати: намагалося це зробити. Адже численні звернення та вимоги пред’явити документи, які б підтверджували безпечність та якість представленого «асортименту», тамтешні продавці знехтували. От і залишається гадати: чи вони просто розгубилися, побачивши разом із ревізорами ще й журналістів, чи необхідних документів узагалі не існує...
Перед початком рейду перевіряльники проводять інструктаж журналістів: «Наш об’єкт — отой невеличкий кіоск із написом «Фермерське молоко». Ми підемо перші, а ви підходьте за кілька хвилин. Щоб продавці не побачили фото- та відеокамер і не встигли зачинити кіоск». Інакше, пояснює Юлія Безпалько, головний спеціаліст відділу контролю продовольчих товарів, не буде змоги провести перевірку.
Сказано — зроблено. Ревізори без проблем потрапляють у кіоск. За кілька секунд підтягуються і нетерплячі журналісти. Продавці на події реагують миттєво: розвертаються до небажаних гостей спиною і в такому положенні проводять усю перевірку.
— Захист прав споживачів. У нас направлення на перевірку. На ваш кіоск надходять скарги. Будь ласка, зверніть на нас увагу , — намагається докричатися до продавців Юлія Безпалько. — Добре, ми почекаємо трохи.
Даремно. Продавці не реагують. Хвилин із 20 ревізори час від часу намагаються привернути їхню увагу до себе. Просять пред’явити дозвільні документи, сертифікати на продукцію чи бодай якісь довідки про якість. Зрозумівши, що усі їхні звернення — просто коливання повітря, перевіряльники починають спілкуватися із прихильнішою публікою — журналістами.
— Скарги на діяльність таких кіосків до нас надходять неодноразово, — каже пані Юлія (до слова, торгують у кіоску молоком та сметаною на розлив, домашнім сиром та маслом на вагу). —Представлена тут продукція нібито йде напряму від виробника, так би мовити, є домашньою. Але тут немає жодного документа про те, хто здійснює торгівельну діяльність, звідки походить ця продукція, навіть немає куточка споживача. Але ми вже проводили перевірку в подібному кіоску. І, як показує практика, жодних дозвільних документів, маркування, яке б підтверджувало, що цю продукцію виготовлено саме на фермерському господарстві, немає. Отож звідки це молоко береться — ми не знаємо. У кращому разі — нам дають якісь ветеринарні довідки, видані на якесь Острійкське фермерське господарство. Але, приміром, бідони, в яких транспортується продукція, не мають необхідних позначок. І з якого саме фермерського господарства їх привезено — точно невідомо. Адже такий документ може супроводжувати будь-яку продукцію.
А тому наскільки ця «молочка» є домашньою, а головне безпечною — питання. Далі естафету перевірок цього кіоску мають перейняти прокуратура, міліція, ветеринарна міліція і решта відповідальних за це інстанцій. Можливо, його закриють. Та доти він приваблюватиме довірливих покупців симпатичною мордочкою корівки і обіцянками, що всю продукцію привезено із «фермерського господарства зразкового типу». Можливо, воно так і є. Але вірити на слово якось не хочеться. Отож наступного разу, коли відвідуватимете подібний «маркет», не соромтеся просити пред’явити вам сертифікати якості (відповідності).
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
