Через правові колізії десятки тисяч херсонців серед зими мерзнуть і просять пити
Десятки тисяч жителів Херсона, у тому числі й діти, вкотре вже стали заручниками «розборок» між комунальниками та енергетиками. Компанія «Херсонобленерго» більш як на добу відключила від енергопостачання 16 теплопунктів у мікрорайонах висотної забудови, через що родини з понад ста багатоповерхових житлових будинків залишилися без питної води і центрального опалення. У людей, переважна більшість яких справно платить за всіма комунальними рахунками, цей сюрприз викликав бурхливе обурення. Господарники реагували цивілізованіше, однак також висловили цілковиту солідарність із мешканцями. «Компанія «Херсонобленерго» не має права поводитися в місті, як окупант», — заявив журналістам директор комунального підприємства «Виробниче управління водоканалізаційного господарства Херсона» Ігор Козаков. На думку Ігоря Володимировича, такі дії незаконні — вони являють собою пряме й грубе порушення прав споживачів.
Прес-служба «Херсонобленерго» повідомила, що причиною відключення стали борги теплопостачального КП «Херсонтеплоенерго», яке не виплатило понад півтора мільйона гривень. Однак городяни щиро не розуміють — а вони тут до чого? Адже разом із теплопунктами від енергопостачання «відрубили» також установлені у них насоси для подачі води на верхні поверхи висоток, а відрами її з першого на дев’ятий поверх носити у пенсіонерів та інвалідів просто немає сил. Але найстрашніше, що такі відключення в Херсоні вподібнилися нав’язливому кошмару — останні п’ять років вони стаються майже щороку, і будь-якої миті можуть повторитися.
— Основна частина заборгованості перед енергетиками накопилася ще за комунальним підприємством «Херсонтеплокомуненерго», що перетворилося в 2004 році в «Херсонтеплоенерго». Причому це не борги за спожиті кіловати, а переважно штрафні санкції за «перебір лімітів». Тоді діяла нині скасована постанова Кабміну, що дозволяла виставляти за «перебір» електроенергії санкції в п’ятикратному розмірі. А самі ліміти встановлювалися на поточний місяць, виходячи з кількості кіловат, оплачених у минулому календарному місяці. Якщо споживач затримав оплату, що з комунальними структурами тоді траплялося нерідко, він взагалі позбавлявся лімітів на наступний місяць і змушений був платити в п’ять разів дорожче. Так в «Херсонтеплокомуненерго» і назбиралося півтора мільйона гривень заборгованості, що бюджет не в змозі оплатити, і вже не може оспорити, оскільки компанія «Херсонобленерго» ще в період дії згаданої постанови Кабміну виграла судовий позов на цей рахунок, дійшовши до Верховного Суду. Його рішення не скасоване, і сьогодні має силу закону, — пояснює директор Департаменту житлово-комунального господарства Херсона Ігор Марченко.
Розмірковуючи теоретично, і пересічні квартиронаймачі, які постраждали через відключення, і те саме комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» цілком можуть пред’явити енергетикам судові позови й спробувати стягнути з них компенсацію за моральну шкоду та матеріальний збиток. Адже на їхньому боці не тільки справедливість, а й закон, що не дозволяє знеструмлювати обладнання теплопостачальних організацій у самому розпалі опалювального сезону.
Адже відповідно до статті 28 Закону «Про теплопостачання», «суб’єкти господарської діяльності, що укладають договори про постачання енергоносіїв з теплогенеруючими чи теплопостачальними організаціями, у разі обмеження обсягів постачання енергоносіями, зобов’язані письмово попередити органи місцевої виконавчої влади не пізніше, ніж за 24 години до введення обмежень. Обсяги обмежень не повинні привести до зупинки теплогенеруючого обладнання». Як бачимо, положення звучать чітко й недвозначно — у них немає місця розпливчастим тлумаченням. Та тільки заковика в тому, що на кожний правовий акт в Україні може знайтися інший, не менш значимий. І його застосування зводить нанівець всі спроби споживачів захистити свої права на воду в крані й теплі батареї взимку. Адже в енергетиків теж є свої права й свій закон, що служить не менш вагомим аргументом у судових позовах зі споживачами.
Закон «Про електроенергетику», стаття 24: «Енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електроенергії обмежити його електроспоживання... або повністю припинити електропостачання споживача».
У разі правових конфліктів з тими само постачальниками води й тепла, процитована норма стає аргументом на користь енергетиків. Якщо один закон забороняє відключення, а інший їх прямо санкціонує, суддя може самостійно вибирати, яку із цих взаємовиключних норм використовувати. От і виносять служителі Феміди рішення або «як заманеться», або, виходячи з особистих симпатій (м’яко кажучи) до однієї зі сторін позову. І тягтися вони можуть роками — вердикт однієї судової інстанції завжди може скасувати вищестояща, зіславшись на інший закон.
Поки парламент не усуне протиріччя між усім пакетом цих нормативних актів, крайніми у конфліктах між підприємствами-монополістами завжди залишатимуться пересічні споживачі. От і херсонці, які пережили невідомо який за ліком «наїзд» енергетиків, сподіваються тільки на те, що їм не навернеться на думку знову знеструмити теплопункти, коли вдарять великі морози. Що не кажіть, а перспективу замерзнути у власних чотирьох стінах разом із чадами й домочадцями веселою не назвеш.
