За попередніми даними Держкомстату, 2011 року зростання валового внутрішнього продукту становило 5,2 відсотка. Такою інформацією під час учорашнього засідання уряду поділився прем’єр Микола Азаров. Він похвалився, що це кращий результат серед усіх наших сусідів, адже приріст ВВП у країнах ЄС оцінюється лише в 1,6 відсотка, а в Росії — 4,2 відсотка.

При цьому глава уряду звернув увагу, що цей приріст відбувався в умовах світової кризи та невизначеності зовнішніх ринків, а отже — це зростання відбувалося «не завдяки, а всупереч несприятливим факторам». Важливо, що зростання економіки супроводжувалося стабільною ціновою ситуацією, адже зростання цін і тарифів за рік становило лише 4,6 відсотка, що є найнижчим за останні вісім років показником. А щоб проілюструвати, як ці цифри впливають на добробут громадян, М. Азаров нагадав, що коли у 2009 році ВВП скоротився на 15 відсотків, то й товарообіг у країні впав на 22 відсотки, тобто люди змогли купити значно менше товарів. Та якщо говорити про 2011 рік, то саме завдяки економічному зростанню люди змогли придбати на 15 відсотків більше товарів, ніж в 2010-му.

Попри такі обнадійливі результати, прем’єр наголошує, що розслаблятися ще зарано. Утім, як і поспішати з деякими необгрунтованими новаціями. Приміром, М. Азаров звернув увагу на те, що деякі керівники місцевих органів влади, скориставшись ліквідацією держоргану, котрий контролював ціни в країні, з 1 січня значно підвищили квартплату. «Які у них були підстави? Тарифи на електроенергію і на газ не збільшилися ні на копійку. Бензин не подорожчав. Курс гривні стабільний. Усі основні складові собівартості комунальних послуг залишилися незмінними. Чому ж місцеві органи влади під новорічні феєрверки «нащедрували» таке підвищення квартплати?» — запитав глава уряду. При цьому М. Азаров повідомив, що через «Фейсбук» він щодня отримує скарги на дії місцевої влади. Останнє повідомлення надійшло з Херсона, де з 1 січня тарифи підвищено у кілька разів, тож тепер квартплата становить від 4 до 14 гривень за квадратний метр. «Порахуйте, скільки доведеться сплатити за стандартну 50-метрову квартиру? Взагалі, яким це треба бути керівником, щоб не побачити цього абсурду та допустити таке убивче для людей рішення», — сказав він, додавши, що в кінцевому підсумку різницю між тарифами та тією сумою, яку сплачують громадяни, доведеться компенсувати з держбюджету, бо вартість комунальних послуг для працюючих не повинна перевищувати 15 відсотків доходу, а для пенсіонерів — не більше 10 відсотків. Уже наступної середи уряд має заслухати звіт про висновки та заходи, яких треба вжити, щоб припинити «тарифний розгул».

Інформуючи про свою поїздку до Хмельницької області, прем’єр зазначив, що головний висновок, який він з неї виніс, такий: наші люди можуть вирішити економічні й соціальні завдання будь-якої складності, тільки не треба їм заважати проявляти ділову ініціативу та не красти у них час, сили і кошти різними адміністративними перепонами. У цьому контексті він поцікавився в членів уряду, чи знає хтось, скільки після здійснення адміністративної реформи в країні залишилося контролюючих та регулюючих органів. І сам же відповів, що, незважаючи на кроки у сфері дерегуляції, контрольними повноваженнями досі наділені 88 органів, зокрема, документи дозвільного характеру видають 37 органів, 34 видають та анулюють ліцензії, ще 21 орган має право зупиняти або призупиняти господарську діяльність. Назвавши цю ситуацію «абсолютно неприйнятною», прем’єр ще раз наголосив на пріоритетності запровадження «єдиного вікна» та електронної системи комунікації бізнесу з владою, котра виключатиме «корупційні співбесіди» з підприємцями.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.