Я упродовж тривалого часу і дуже уважно стежу за публікаціями на шпальті «Київ», особливо за тими, в яких ідеться про незаконну забудову та знищення зелених зон столиці. Коли газета почала порушувати ці питання, зрадів: може все-таки вдасться зупинити цей, на перший погляд, хаос?
Навіть написав до редакції про свою готовність у разі потреби брати одвічну зброю пролетаріату — булижник і разом з небайдужими киянами обстоювати своє право на чисте і зелене довкілля.
Але що далі, то більше переконувався, що новітні «господарі» життя чхали на критичні публікації, продовжуючи знищувати зелені зони та будувати свої одоробала — торгово-офісні або розважальні центри. Не звинувачую газету, бо не все їй під силу, але невже ж таки неможливо у будь-який спосіб вплинути на цинічних «підприємців», які плюндрують обличчя міста? Була надія на Олександра Попова. Ну, думалося, нехай ми його не обирали, але він же прийшов замість Черновецького, отже, має змінити ситуацію.
Я знаю, що редакція надсилала голові КМДА критичні публікації, але жодного разу не одержала від нього відповіді. Натомість його заступники, очільники управлінь та інші чиновники КМДА, не кажучи про керівників районного рівня, у листах до редакції охоче підтверджують, що так, мовляв, побудовано, зрубано дерева незаконно, але у нас недостатньо... повноважень, щоб вплинути на забудовників. Так було з питаннями знищення скверу імені Василя Стуса (на знімку), незаконної споруди поблизу станції метро «Театральна», нелегальних плавучих ресторанів на набережній Дніпра, а також поблизу мосту метро та інших.
Ба, навіть сам градоначальник, коли журналісти його притискують до стіни за «живого» спілкування, розводить руками: «Так, незаконно, але... законно!». І теж посилається на брак повноважень, мовляв, не всі питання можна розв’язати у місті. В такому разі в пересічного киянина виникає цілком логічний висновок: «Якщо ці керівники не спроможні навести лад у місті, то навіщо вони нам такі?»
Я лукавлю, оскільки органи місцевого самоврядування насправді можуть багато чого. Але в такому разі напрошується ще один висновок: «Якщо повноважень для наведення порядку усе-таки достатньо, а начебто безлад не припиняється, то чи не сама влада його організовує?».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).