Відкриття вітчизняних вчених в галузі вірусолого-генетичних досліджень рослин зареєстрував Міжнародний Генний Банк (Gen Bank) у США. Виявлений у рослинах сої новий штам вірусу підступний тим, що його негативну дію не завжди можна візуально побачити на рослині.

Авторами відкриття є завідувач кафедри селекції та насінництва сільськогосподарських культур Вінницького національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук професор Валентин Шерепітко та науковці кафедри вірусології Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор, академік Національної академії аграрних наук Анатолій Бойко, доктор біологічних наук Валерій Поліщук, кандидат біологічних наук Ірина Будзанівська та аспірант Дмитро Шерепітко.
Ховається під надійною маскою
Інформація про реєстрацію нового штаму вірусу розміщена на сайті Національного Центру Біотехнологій США (NCBІ). Йому присвоєно ідентифікаційний номер — JF 803911. Штам має назву — UA1 Gr. «Перші літери пояснювати не потрібно, — каже Валентин Шерепітко. — Дві останні символізують сорт сої «Грибська-30». Якраз в ньому вперше виявили новий штам вірусу. Звідси й назва».
Над цим відкриттям науковці працювали протягом семи років. Польові досліди проводили у Вінниці на ділянках аграрного університету, а лабораторні — в Києві, у лабораторії вірусології Національного університету імені Тараса Шевченка. Як пояснив В. Шерепітко, виявлений вірус найчастіше уражає листову поверхню. Не щадить і кореневу систему. Це негативно позначається на урожайності, через що втрачається до 70 відсотків врожаю.
Тепер перед дослідниками нове завдання — знайти протидію виявленому вірусу.
— На наше переконання, для боротьби з новим штамом слід брати те, що вже напрацьовано природою, — ділиться планами науковець. — Шукати рослини зі стійкими генами. Такі є у дикій природі, вони створені в процесі еволюції. Використовувати їхню генну основу для гібридизації і поліпшувати характеристики нових сортів. До речі, це альтернатива генно-модифікованим організмам, уточнює науковець.
Саме робота над підвищенням стійкості рослин до хвороб дала можливість виявити новий штам вірусу.
— Над цією проблемою найактивніше працюють американські та японські вчені, — продовжує В. Шерепітко. — Мають непогані результати. Ми звернулися до американців з проханням поділитися насінням. Вони охоче відгукнулися на наше звернення. До того ж за передане насіння не взяли жодної копійки.
Втім, американське збіжжя не виправдало сподівань. Сорти зарубіжної селекції погано пристосовуються до наших умов.
— Рослини, вирощені з насіння американських селекцій, не проявили генної стійкості до хвороб, — каже В. Шерепітко. — Це було видно навіть візуально з пошкодженої листової поверхні. Тому ми їх теж взяли в роботу. Перевірили на наявність нового штаму і переконалися, що ним також уражені рослини. Повідомили про це американських колег.
Співрозмовник каже, що американці довго перевіряли отриману інформацію. Коли нарешті переконалися в її достовірності, занесли в Генний Банк даних.
— Нема такого сорту сої, який не уражали би віруси, — пояснює науковець. — Причому їх мозаїка дуже різноманітна. Неспроста словосполучення «мозаїка вірусів сої» увійшло вже в наукову лексику. До кожного з вірусів шукаємо ген протидії. Після того, як його ввести в рослину, вона проявляє стійкість. Наголошую ще раз — тільки проти конкретного штаму. Робота дуже непроста. Незважаючи на це, маємо конкретні позитивні результати.
Вивели сім нових сортів
У Вінницькому аграрному багато років поспіль предметно займаються соєю. Досить сказати, що кожної весни науковці закладають від п’яти до десяти тисяч (!) дослідних ділянок. Саме тут вивели сорт, найбільш захищений від вірусів. Він має назву «Горлиця». Цей сорт став еталоном вірусостійкості рослин сої. Такий статус надали в Державній службі з охорони прав на сорти рослин.
Загалом дали життя семи новим сортам цієї бобової культури. Всі вони занесені до Державного реєстру сортів рослин. Два сорти — «Подільська-1» і «Вінничанка» — визнано національними стандартами з урожайності.
В університеті створили свій експериментальний генофонд. Це своєрідна колекція рослин і насіння сортів з гібридів сої різноманітних популяцій.
— Ми працюємо у декількох напрямах, — продовжує В. Шерепітко. — Головні з них — це збільшення урожайності, виведення нових сортів і підвищення стійкості рослин до хвороб. Новий штам вірусу, який вдалося розпізнати і класифікувати в лабораторних умовах, спочатку виявили у колекційному сорті «Грибська-30», далі він проявився у досліджуваних вітчизняних сортах, і нарешті побачили його в рослинах з американського насіння.
— Цей штам небезпечний ще й тим, що його негативну дію не завжди можна побачити візуально, — уточнює науковець. — Ховається, як кажуть, під надійною маскою. Треба зняти її, іншого виходу немає...
 
Вінницька область.