«Сирна» війна між Україною та Росією набирає обертів. Поки що триває артпідготовка у формі обміну «люб’язностями». На випад з боку голови Роспотребнадзора Геннадія Онищенка про те, що деякі українські заводи активно домішують рослинні жири в сир, який постачають до РФ, голова нашої Держветфітослужби Іван Бісюк заявив, мовляв, обвинувачення безпідставні. Московські санітари не надали Києву жодних офіційних документів на підтвердження своїх слів. «Немає проведеного службового розслідування з цього питання, немає звернення Роспотребнадзора». Поки що триває війна слів. Але в цьому разі від слів до діла можна перейти досить швидко. Досить згадати 2006 рік, коли росіяни без особливих церемоній перекрили ввезення з України всієї тваринницької продукції. Тоді навіть у вагонах-ресторанах потягів, які вирушали до Росії, було заборонено продавати українські сири та ковбаси. І оскільки левову частку експорту нашої м’ясо-молочної продукції «проковтував» російський ринок, вітчизняні переробні підприємства зазнали мільйонних збитків. Щоправда, після відвідування російськими інспекторами українських молокозаводів і м’ясокомбінатів деяким з них було знову дозволено возити свою продукцію. Причому від людей компетентних доводилося чути, що за якими критеріями проходить відбір — не завжди зрозуміло: «Якби могли, продукцію деяких виробників і на внутрішній (український. — Авт.) ринок не пускали б». Тепер, схоже, історія повторюється, і у разі введення нових санкцій з боку РФ наш сир може стати невиїзним.
Для вітчизняних підприємств це відчутний удар. Під Новий рік на складах заводів і полицях магазинів накопичилося близько 18 тисяч тонн твердих сирів. Багато хто з наших споживачів купують їх хіба що на свята — надто вже кусаються ціни. Але навіть якщо росіяни відмовляться від поставок українського сиру, істотного його здешевлення на внутрішньому ринку, кажуть фахівці, навряд-чи варто очікувати. На січневі свята цей продукт мав у громадян підвищений попит, сиру на складах залишилося не так вже й багато. До того ж це товар не надто швидко псується, тож його можна продавати не один тиждень. А якщо заводи й знизять оптово-відпускні ціни на кілька гривень за кіло, то торгівля особливо не поспішатиме переписувати цінники в бік зменшення. Та й сировини для виробництва сиру нині поменшало — узимку в господарствах надої значно скорочуються.
Щодо виробників, то у разі проблем з реалізацією сиру вони, швидше за все, переорієнтуються на випуск продукції з незбираного молока, яка здатна приносити швидкі гроші.
