З першого січня у Львові мала запрацювати нова маршрутна мережа, розроблена фахівцями французької компанії «Луїс Бергер» та Національного університету «Львівська політехніка». На вулицях почали працювати 53 автобусні маршрути, з них 7 — радіальні, що курсують з мікрорайонів до центру, 46 — хордові, які оминають центр і з’єднують периферійні райони.
Хотіли як краще
З ранку ми спробували добратися з мікрорайону Щурата до центру Львова. Донедавна звідси курсували аж чотири маршрутки — 20 хвилин їзди. Після нововведення про мікрорайон забули — жодної маршрутки для перевезення близько п’яти тисяч жителів. Люди зчинили галас, після чого «професура» і «французи» змінили схему руху.
Знаходимо в Інтернеті нову схему і ставимо запитання: як швидко дістатися центру Львова? Нам радять за 12 хвилин пройти 800 метрів пішки до тролейбуса, проїхати 37 хвилин і далі знову пішки. Отож після реформи замість 20 хвилин затрачаємо годину. Жодної швидкісної маршрутки. Доводиться петляти вузенькими вуличками з розбитими дорогами, затрачати дорогоцінний час. У Парижі, де прекрасні дороги, можна їздити околицями, але не в нас...
Створюється враження, що науковці сіли за карту Львова і провели на свій погляд зручні обхідні маршрути, які мали оминати центр. Ніхто не врахував ні розташування підприємств, ні спальних районів, ні найбільш відвідуваних закладів. Поруч з вулицею Щурата — дві лікарні, два спальні мікрорайони. Максимум зручностей створили лише для влади і мажорів, чиї дорогі авто тепер можуть безперешкодно стояти в центрі міста. Ось такі перші враження від нової транспортної реформи світових світил і управління транспорту Львівської міськради.
Бажання були якнайкращими. Розвантажити центральну частину міста і створити для львів’ян максимум зручностей. Якщо двома словами, з комфортом і за короткий час жителі міста після транспортної реформи мали добратися у будь-яку точку Львова.
Після першого січня Львів нагадує розбурханий вулкан. Місто охопила хвиля злоби і ненависті. На чому світ стоїть, на зупинках, у маршрутках криють останніми словами міську владу і вимагають показати мудрагеля, який перетворив транспортну систему Львова на хаос.
Доїхати на роботу стало проблематично. Увечері після 22.00 дістатися з центру практично неможливо. Городяни рятуються повільним електротранспортом і починають ходити пішки. Одна частина автобусів переповнена, а інша — возить повітря вузенькими периферійними вуличками. Транспортна система Львова з 1 січня припинила своє існування — її замінили хаотичні маршрути, про доцільність існування яких більшість жителів нічого не знають.
Прорахунки реформаторів
Депутат міської ради Іван Гринда розповідає, що перевізники, яких відтіснили з багатолюдних вулиць на бокові, влаштували бойкот. Почали їздити, як їм заманеться. Реформа, яку за зарубіжний грант протягом семи місяців готували з участю французьких фахівців і вчених радників, луснула як мильна бульбашка.
Щоб запрацювала французька транспортна схема, міський комунальний транспорт мав налічувати не 33, а 100 автобусів, не 65, а 90 тролейбусів. Потрібно було збільшити і трамвайний парк.
Аргументація міського голови Андрія Садового була така: «Транспортну схему розробляла одна з найкращих компаній світу «Луїс Бергер». Вона забрала монополію дрібних приватних перевізників і стала на бік громади Львова. Ця схема вигідна для електротранспорту, для комунальних підприємств. Рік відома компанія працювала за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, а тепер одним рішенням усе поламати? Щоб збудувати, потрібен рік».
А тепер послухаємо пасажира з вулиці Мазепи.
«Я півгодини чекала на маршртку№19, — каже Оксана Пацула. — Коли під’їхала, вжахнулася, бо побачила стару рухлядь з полатаним лінолеумом на підлозі. Люди накинулися на водія: що за автобус, чому не дотримується інтервал руху? Дехто відмовився платити за проїзд. Водій не рушав з місця, вимагаючи плату. Словами не передати, що творилося в салоні. Людей просто озлобили».
Отож один із прорахунків у тому, що у Франції та в країнах Євросоюзу основний вид транспорту — комунальний, у нас домінують приватні фірми-перевізники. З перших днів водії їхали, як їм заманеться, не дотримуючись інтервалу. Вплив влади на приватних перевізників мінімальний. Управління транспорту закликає пасажирів хіба що фіксувати факти порушень і складати акти.
Стрілки за невдалу транспортну реформу міський голова Андрій Садовий теж переводив на перевізників, а не розробників: «Рівень хамства водіїв зашкалює».
Побачивши невдоволення депутатського корпусу, Андрій Садовий почав критикувати й управління транспорту міськради: «Я дуже злий, буду робити висновки».
На що депутат міськради Руслан Кошулинський відповів Садовому: «Андрію Івановичу, можливо, ви й непогана людина, але ви не на своїй посаді. Запропонована вами схема свідчить, що ви не поважаєте львів’ян. Ви знаєте, яка поговірка народилася 1 січня? Дякую Садовому, що пішки йду додому».
Міський голова під час дискусії змушений був прикриватися і прорахунками своїх чиновників, хоч ще вчора агітував за європейську схему руху транспорту.
Щоб вона запрацювала, потрібні дві дрібнички. Перша — достатньо транспорту, друга — сучасні дороги. І з першим, і з другим у Львові проблеми. Стара система часто дублювала маршрути, тому пасажири не мали особливих проблем, щоб добратися на роботу. Некомфортно було тільки владі, офіси якої розташовані у центрі.
Це не Європа, це — Гондурас
Транспортна реформа у Львові провалилася. Начальник управління транспорту міськради Микола Жук попросив вибачення у земляків. Йому, у свою чергу, побажали написати заяву на звільнення і піти викладати до «Львівської політехніки».
У фахівців тим часом виникають інші запитання: це були прорахунки міської влади чи свідомий перерозподіл ринку транспортних послуг?
На початку 90-х років транспортну проблему у Львові вирішили за рахунок дрібних перевізників. Вони приватизували АТП та автостанції і взяли у свої руки ласий шматок, де крутилися швидкі гроші. Львів’яни останніми роками не відчували жодних транспортних проблем, лише затори у час пік та перевантажений центр.
Проблему зайвого транспорту можна було вирішити шляхом створення поблизу історичної частини міста багаторівневих стоянок. Але, мабуть, вигідніше віддавати ділянки під житлову забудову та крамниці.
Місцева влада захотіла «повернути систему у здорове русло, щоб місто тримало контроль». І що з того контролю вийшло? Ось що пише на одному із сайтів львів’янка: «Я об’їздила Європу вздовж і поперек. Тижнями жила в Будапешті. Те, що зробили у Львові, це не Європа...»
На знімках: львівські маршрутки зникли з центру і перемістилися на периферійні вулиці.
Фото Маріана СТРІЛЬЦІВА.
