Прийняття нового генерального плану столиці відкладається. Щонайменше на півроку. Весь цей час, буцімто, триватиме обговорення його проекту з киянами. Останніх чиновники закликають активно долучатись до роботи й обіцяють: почуто буде кожного. Принаймні таку думку вчора під час прес-конференції висловив Сергій Целовальник, головний архітектор столиці, начальник головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. До того ж, мовляв, перед тим, як взятися за прийняття самого генплану, необхідно ґрунтовно підійти до створення однієї з його складових — історико-архітектурного опорного плану. В ньому йтиметься, так би мовити, про наболіле: про об’єкти культурної та природної спадщини, їхню територію та зони охорони. Та чи не найголовніше — буде закладено правила гри для забудовників: тут будувати — табу, там можна, але тільки такої-то висоти та ширини.
За словами Сергія Целовальника, часи незалежності нашої країни стали періодом спроб поєднати історичну забудову та висотні будівлі. На жаль, не завжди ці «спроби» закінчувались вдало.
— Мова йде про трансформацію, а якщо точніше — про спотворення архітектурного образу центру столиці. Якщо хтось починає хмарочоси будувати в житлових масивах — це одне питання. Та якщо це стосується центру — то тут виникає дуже багато проблем. Фактично ми бачимо не модернові будівлі, не архітектурні шедеври, а тупе «поїхали вгору».
Назвати архітектурними шедеврами торгово-офісні центри, які не так давно з’явились у центрі столиці, навряд чи можна, каже директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. І запевняє: висотним архітектурним експериментам не місце в центрі столиці.
Щоправда, погоджується із останнім твердженням і Сергій Целовальник. І коли в черговий раз починаються розмови про незаконність зведення того чи іншого об’єкта, він починає своє розслідування:
— Я піднімаю всі документи по цьому об’єкту й бачу, що насправді зібрані всі необхідні довідки, погодження, стоять печатки та підписи конкретних людей. Та я і ви, ми бачимо, що так будувати не можна. І далі мої дії йдуть уже на межі законності. Ми починаємо відзивати висновки, видані нашими попередниками, переосмислюємо ті рішення, які було прийнято раніше, залучаємо прокуратуру. Хоча насправді це не в моїх повноваженнях... Тим не менш у багатьох випадках нам таки вдається зупинити будівництво.
До речі, користуючись нагодою, чиновник заспокоїв киян, які переймаються долею Андріївського узвозу. Нагадаємо, після початку його реконструкції в експертному середовищі почастішали розмови про те, що узвіз буде забудовано багатоповерхівками, художні майстерні звідти виселять тощо. А насправді, обіцяє С. Целовальник, йдеться просто про перекладання інженерних мереж. І після завершення робіт (орієнтовно — у квітні цього року) Андріївський узвіз стане ще кращим.
Учасники одного з мітингів проти забудови центру Києва.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ (з архіву «Голосу України»).
Будівництво в історичному центрі столиці поблизу Києво-Печерської лаври.
Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА (з архіву «Голосу України»).
