Держава вигідно продала 40 відсотків акцій ще однієї енергокомпанії — ПАТ «Донецькобленерго» — та провела конкурс з одним учасником щодо 25 відсотків акцій ПАТ «Дніпроенерго». Експерти відзначають: приватизують енергокомпанії за надзвичайно високою ціною. Але прогнозують швидке переоснащення і розвиток підприємств.
Фонд державного майна України 11 січня провів конкурси з продажу акцій одразу двох енергогенеруючих компаній. Першим було виставлено пакет у 40,061 відсотка акцій ПАТ «Донецькобленерго», другим — 25 відсотків акцій ПАТ «Дніпроенерго». В обох випадках акції отримала компанія DTEK Holdіngs Ltd, що входить в енергетичний холдинг ДТЕК Ріната Ахметова.
Варто зазначити, що ФДМ серйозно готувався до конкурсів. Було, по-перше, відкрито спеціальний розділ на офіційному порталі фонду. По-друге, Фонд держмайна не обмежився друкуванням інформації лише у своїх офіційних виданнях, опублікувавши всі необхідні дані в низці українських ЗМІ. У листопаді було проведено телеміст Київ—Франкфурт—Нью-Йорк, а у грудні — «круглий стіл» з експертами з питань приватизації. НАК «Енергетична компанія України» випустила чотири тематичні бюлетені англійською мовою з питань приватизації енергетики для закордонних інвесторів. Самі приватизаційні конкурси транслювалися в Інтернеті в режимі онлайн, тож «присутнім» міг стати будь-хто з охочих.
За акції ПАТ «Донецькобленерго» (ДОЕ) боролися дві компанії — крім ДТЕК, участь узяло ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». У результаті торгів ціна пакета зросла з початкових 449,5 до 467,6 мільйона гривень, тобто на 18,1 мільйона.
А от на приватизацію 25 відсотків акцій ПАТ «Дніпроенерго» подав заявку лише один DTEK Holdіngs Ltd із пропозицією в 1,1741 мільярда гривень. (Початкова ціна, встановлена ФДМ, становила 1,1740 мільярда). Тепер, відповідно до вимог «Положення про порядок проведення конкурсів із продажу пакетів акцій акціонерних товариств», якщо на конкурс із продажу пакета акцій подана заявка від однієї компанії, то необхідно проведення незалежної оцінки пакета. І лише після затвердження її результатів Фонд державного майна звертається до учасника конкурсу із пропозицією підписати договір купівлі-продажу. Нагадаємо, що ціна продажу пакета не може бути нижча за запропоновану учасником на конкурсі.
Ціна — вище ринкової
Проте, як бачимо, попри всі зусилля ФДУ та НАК «Енергетична компанія України», аж такого напливу охочих купити акції енергогенеруючих компаній не було. Причин тут можна назвати багато. А найперша — серйозне завищення ціни на акцію. Так, за оцінками фахівців, вартість за-
пропонованого пакета акцій ДОЕ Фонд держмайна переоцінив у 4,6 разу: за стартової ціни на торгах у 449,5 мільйона гривень реальна вартість заледве дотягувала до 100 мільйонів. Крім того, акції ДОЕ подешевшали протягом року на 60 відсотків.
Ситуація з «Дніпро-енерго» не така «категорична», але й тут фахівці схиляються до думки, що ціна перевищує ринкову принаймні на 240 мільйонів гривень. Крім того, минулого року міжнародна аудиторська компанія Ernst&Young оцінила згаданий пакет. Ціна, вказана поважними аудиторами, не настільки песимістична, але на 25 мільйонів гривень нижча, ніж запропонована ФДМУ.
А з другого боку, є ще низка причин, які роблять енергогенеруючі компанії не надто привабливими для покупців. Серед них — застарілість наших енергогенераторів. Наприклад, основні фонди «Дніпроенерго» зношено на 80 відсотків. Придніпровська ТЕС служить без модернізації 45 років. Трьохсотмегаватні блоки доходять терміну в 300 тисяч годин, що вдвічі перевищує парковий ресурс. А стомегаватні блоки було взагалі списано через моральний і фізичний виробіток.
Сума основних засобів виробничого призначення на осінь 2011 року становила 1,668 мільярда гривень. Але водночас майно вартістю в 1,4 мільярда гривень у вересні того-таки 2011-го було передано в заставу до «ВТБ Банку» з терміном погашення кредиту 30 грудня 2017 року. Отже, на торги виставлено частку компанії, в якій понад 80 відсотків перебуває під заставою.
Кредиторська заборгованість «Дніпроенерго» становила 813 мільйонів гривень. Дебіторська заборгованість тримається на рівні
3 мільярдів гривень. Іншими словами, підприємство просто кредитує споживачів, та й то за безвідсотковим принципом.
На «Донецькобленерго» ситуація ще більш песимістична. За 9 місяців минулого року кредиторська заборгованість перевищила 4,3 мільярда гривень, дебіторська — 2,7 мільярда. Крім того, ДОЕ експлуатує одну з найстаріших електромереж України, де обладнання відпрацьовано на 60—70 відсотків, тож простий ремонт просто неможливий, необхідна повна заміна або реконструкція об’єктів.
Очевидно, що держава, яка не спроможна нині здійснити модернізацію енергогенераторів, не може більше зволікати. Тож єдиний вихід із глухого кута — це продаж акцій зацікавленій компанії, яка спроможна і готова провести переоснащення.
Покупець гарантує
У цій непростій ситуації компанія ДТЕК висловила готовність забезпечити збереження потужності ТЕС «Дніпроенерго» на рівні, що не менший 8185 МВт у 2011—2016 роках. А до 30 вересня поточного року компанії потрібно підготувати програму розвитку і технічного переоснащення станції до 2016 року. Крім того, новий власник акцій узяв на себе зобов’язання підвищувати зарплату і зберегти робочі місця працівників електростанцій.
Що ж стосується «Донецькобленерго», то ідея придбання таких проблемних акцій цілком укладається в стратегію холдингу ДТЕК — відновлення єдиного Донбаського енергокомплексу. Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко сказав, що «Донецькобленерго» протягом п’яти найближчих років потребуватиме 1,5 мільярда гривень інвестицій. Водночас він нагадав, що наразі ДТЕК уже є власником трьох ТЕС у складі ТОВ «Східенерго», а також енергопостачальних компаній — ТОВ «ДТЕК ПЕС-Енерговугілля» і ТОВ «Сервіс-Інвест».
Є ще одна важлива деталь. Згідно з вимогами Фонду держмайна, щонайменше 70 відсотків вугілля, яке поставляється на ТЕС, має закупатися на українських шахтах. Така вимога продиктована насамперед стрімким здорожчанням інших видів палива для теплоелектростанцій — газу і мазуту. Так от, копальні ДТЕК цілком спроможні забезпечити своїх енерговиробників саме українським дешевим вугіллям. Якщо цього вугілля не вистачить — придбають на відкритому ринку в інших вітчизняних виробників вугілля.
Застарілість оснащення підприємств «Дніпроенерго» та «Донецькобленерго» приховує ще одну надзвичайно болючу проблему — забруднення навколишнього середовища. Так, підприємства «Дніпроенерго» сплачують у держбюджет окремий податок за шкідливі викиди в атмосферу і воду. У 2010 році загальна сума таких виплат на три ТЕС становила 155 мільйонів гривень. Лише за
9 місяців поточного року сума виплат була ненабагато менша.
Зрозуміло, що підприємство, яке забруднює навколишнє середовище, мусить платити. Але кожен погодиться, що жодними виплатами ми не зможемо оздоровити ні себе, ні повітря чи воду. Отже, єдиний «крок до виживання» — переоснащення підприємств, встановлення ефективних фільтрів для очищення викидів. Під ідеєю переоснащення, нагадаємо, ДТЕК підписався.
Державний контроль
І насамкінець маємо зазначити, що держава таки залишила за собою право і можливість впливати на енергетику після приватизації енергокомпаній. Екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський переконаний, що блокуючий пакет у 25 відсотків акцій обленерго цілком створює механізм державного впливу на енергетику.
— Нині, зважаючи на економічну нестабільність у світі, не надто багато охочих купити весь цей державний «мотлох»», — цитує експерта «Главред». Держава цілком спроможна поставити інвестора в такі рамки, щоб обленерго розвивалися, при цьому щоб робота компаній була якомога більш прозора, вважає пан Соколовський.
Технічний стан Миронівської ТЕС змушує бажати кращого.
Фото надано автором.