Інститут законодавства Верховної Ради України продовжує низку заходів, спрямованих на наукове забезпечення законодавчої діяльності парламенту. Серед завдань інституту виділяються, зокрема, такі напрями: вдосконалення конституційно-правових гарантій захисту прав людини і громадянина та правовий супровід здійснення соціально-економічних реформ.

В Інституті законодавства Верховної Ради України 14 жовтня ц. р. за участю Київської міської організації ВГО «Асоціація українських правників», Благодійної організації «Право на щастя» та Благодійного фонду «Співчуття» відбувся круглий стіл на тему: «Права людини в контексті ситуації на сході України та тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим».

Метою заходу було обговорення проблем, пов’язаних із визначенням правового статусу осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Особлива увага приділялася дослідженню стану захисту прав окремих категорій населення, зокрема дітей, які опинилися в районі АТО, а також питанням надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО.

У роботі круглого столу взяли участь вчені, практики, волонтери, журналісти, аспіранти, здобувачі, викладачі та студенти вищих навчальних закладів України.

Із вступним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту законодавства Верховної Ради України доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко (на знімку), який зазначив: наразі українське законодавство та правозастосовна практика в галузі захисту прав людини потребують змін та доповнень з урахуванням подій, що відбуваються на сході України та тимчасово окупованій території АРК. Він також акцентував увагу на необхідності підготовки пропозицій для Верховної Ради України з удосконалення законодавства в контексті захисту прав внутрішньо переміщених осіб у зв’язку із проведенням АТО.

У наукових доповідях порушувалися питання: організаційних механізмів забезпечення права вимушених переселенців на освіту (Гріненко Олена); проблеми захисту інтересів вимушених переселенців в Європейському суді з прав людини (Бабін Борис); надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей (Волошин Юрій, Баймуратов Михайло); основні напрями здійснення муніципальної реформи в Україні (Батанов Олександр); екстериторіальне застосування кримінального закону РФ стосовно осіб та подій в Україні (Задорожній Олександр); боротьби з тероризмом та захисту прав людини (Антипенко Володимир); стану дотримання прав людини на тимчасово окупованій території АРК та в м. Севастополі (Скрипник Ольга); кваліфікації ситуації в деяких регіонах України з точки зору міжнародного гуманітарного права в контексті захисту прав людини (Кориневич Антон); перспектив отримання міжнародної гуманітарної та технічної допомоги з метою захисту прав вимушених переселенців (Горбанський Олексій, Віноградний Володимир, Кібарова Катерина); захисту прав дитини під час збройних конфліктів (Вінгловська Олена, Миськів Леся) та інші.

За результатами круглого столу схвалено рекомендації для органів державної влади та буде підготовлено збірку наукових доповідей і тез.

***

У рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, 15 жовтня 2014 року Інститут законодавства Верховної Ради України провів круглий стіл на тему: «Сучасні проблеми цілепокладання у стратегічному розвитку держави».

Відкриваючи засідання круглого столу, участь в якому взяли працівники апарату Верховної Ради України, представники академічного сектору науки, науково-освітянської галузі та громадськості, директор інституту член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко запропонував до обговорення низку проблемних напрямів. Серед них: методологічні аспекти поняття ціле-

спрямованого функціонування та формування цілей у соціально-економічних системах, аналіз цілей стратегічного розвитку та їх ієрархія, проблеми узгодженості із формулюванням цілей та пріоритетів розвитку, а також система пріоритетних цілей у стратегії модернізації України.

Модератор круглого столу — науковий консультант Інституту законодавства д. е. н. Валерій Сергієнко розкрив принципи побудови цілеспрямованих систем, привернувши увагу присутніх до наявних порушень системності при упорядкуванні законодавчого поля. Розвиваючи дискусію, науковий консультант Інституту законодавства, 

д. філос. н. Микола Недюха проаналізував підходи до розуміння цілей як наслідок суб’єктивності понять «справедливість» та «ефективність» і практику цілепокладання в Україні.

Професор НТУУ «КПІ», д. е. н. Ігор Жиляєв зосередився на теоретичних аспектах та прикладних розробках формування стратегічних цілей, їх дезінтеграції у процесах економічних реформ, проблемах групування суспільних цінностей, які, на думку дослідника, безпосередньо пов’язані з кризою системи управління.

Заступник директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України д. е. н. В’ячеслав Соловйов проаналізував світову практику визначення вектора зростання, з орієнтацією на «виживання» чи «збагачення», розкривши особливості впливу людського чинника на стратегію зростання економіки держави. 

Директор Інституту еволюційної економіки к. е. н. Ігор Макаренко представив ретроспективний аналіз посилення інноваційної складової у суспільному зростанні, зміни співвідношення пріоритетів у технологічних укладах. Доповнюючи цей виступ, с. н. с. Інституту економіки та прогнозування НАН України, к. е. н. Олена Бойко навела зарубіжний досвід стимулювання інноваційно орієнтованих підприємств. 

Завідувачі відділів ДННУ МФУ «Академія фінансового управління» д. е. н. Тетяна Затонацька та д. е. н. Василь Кудряшов зосередилися на аналізі цілей стратегічного розвитку та їх ієрархії і впливі системи фіскальної політики на територіальний і галузевий розвиток. Цій проблемі було присвячено виступ завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України, д. е. н. Юрія Манцевича, в якому розкривалися методологічні аспекти поняття цілеспрямованого функціонування та формування цілей у соціально-економічних системах, питання вдосконалення термінологічного апарату та ін.

Жваву дискусію викликала проблема узгодженості із формулюванням цілей та пріоритетів розвитку, пов’язана з упорядкуванням законодавчого поля у сфері програмування розвитку через повернення до норм Конституції України 2004 року та суспільного обговорення системи пріоритетних цілей у Стратегії-2020.

 

В обговоренні також узяли участь заступник директора Інституту законодавства к. с-г. н. Петро Киценко, наукові співробітники к. е. н. Айше Мусаєва і Андрій Лапінський.