Щороку вони вбивають понад 400 тисяч мисливських тварин. Звірів не рятує навіть чинне законодавство, яке забороняє використовувати незаконні методи лову. Відповідний закон урядовці прийняли ще влітку минулого року. Однак це порушників не зупиняє.

Вітчизняні екологи б’ють на сполох. Щоб привернути увагу влади та суспільства до цієї проблеми, днями вони відкрили в столиці унікальну виставку, де представили знаряддя лову: петлі, капкани, остроги, драчі, сітки тощо.

Експонати виставки, що її організував Київський еколого-культурний центр, вражали своїм грізним виглядом. Страшно навіть уявити, що іржаве залізяччя не запозичене з фільму жахів, а є зброєю в руках наших мисливців. «Ці засоби були вилучені у браконьєрів під час рейдів, які ми нещодавно проводили. Вони завдають великої шкоди мисливському господарству», — сказав під час відкриття заходу директор центру Володимир Борейко.

Як зазначив еколог, браконьєрство сьогодні не тільки не засуджують, а й нерідко підтримують органи, які за своїм призначенням мають протидіяти злочинному мисливству. Мовляв, дуже часто єгері не поспішають складати протокол на браконьєра, а прагнуть увійти з ним «у долю» або взяти гроші за мовчання. «На жаль, у нас закон є, але на практиці на нього мало зважають», — зазначив він.

В. Борейко пригадує, як через прогалини в законодавстві не вдалося покарати браконьєра, котрий убив дві кози. Правоохоронці на дорозі затримали порушника і склали протокол, а на суді їм пояснили, що документ необхідно було складати на місці злочину — в лісі. Тому горе-мисливця так і не вдалося провчити... І таких випадків — безліч.

За словами мисливствознавця, одним із основних способів боротьби з браконьєрством є припинення продажу незаконних засобів лову. «Головна структура, яка за це має дбати, — митниця. Вона не повинна впускати заборонені речі в країну. Далі відповідальність — на Державній екологічній інспекції та міліції. Також потрібно зауважити, що зараз у країні залишається дуже багато сіток для вилову риби, вони коштують десять гривень за десять метрів. Повинні і їх заборонити, конфіскувати і зробити так, щоб неможливо було купити», — підсумував пан Володимир.

Утім, поки що цього зробити не вдалося. За інформацією голови «Громади рибалок України» Андрія Неліпи, на руках лише рибних браконьєрів є до 10 мільйонів заборонених знарядь лову. «90% браконьєрських сіток — це монониткові сітки. Коштують вони дешево. Тому більшість населення обирає їх. Вони не гниють, бо зроблені з синтетики. Сітка поступово набирає в себе водорості, і в неї навіть можуть потрапляти люди. Принаймні такі випадки трапляються дуже часто», — зазначає він.

А наостанок екологи продемонстрували журналістам, як працює один із капканів. Жахливий пристрій-самостріл спрацював з такою силою, що майже наскрізь пробив ручку від великого молотка.

 

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко (праворуч) показує журналістам експонати виставки.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.