В Україні необхідно посилити державне управління та законодавчу базу для задоволення потреб національних меншин, які проживають на території нашої держави. І зміни в законодавстві мають враховувати реалії сьогодення, — на цьому наголошували учасники парламентських слухань на тему «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи».

Учасники слухань висловилися за відновлення окремого центрального органу виконавчої влади — Державної служби у справах національностей та релігії, який координував би дії у сфері етнополітики, та дорадчо-консультативного органу з питань етнополітики при Президентові України. Адже зараз після проведеної адміністративної реформи ці функції покладено на Міністерство культури. Серед основних проблем, які нині турбують національні меншини в Україні, промовці також відзначили розширення мережі освітніх та культурно-мистецьких закладів національних меншин — музеїв, бібліотек, шкіл, непомірно високі ціни на оренду приміщень для організацій нацменшин тощо.

Загалом за 20 років незалежності наша держава утвердилась як держава з високим рівнем толерантності та міжнаціональної взаємоповаги, — наголосив у своєму виступі голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський. Водночас, за його словами, давно назріла потреба визначення цілісного концептуального бачення основних засад етнополітики та прийняття нової редакції закону про національні меншини в Україні, концепції державної етнонаціональної політики, які відповідали б вимогам часу та давали б відповіді на сучасні виклики. Голова комітету висловив думку, що успішність реалізації етнополітики напряму залежить від постійного діалогу влади із суб’єктами етнополітичних процесів та взаємного діалогу етноспільнот між собою.

Міністр культури Михайло Кулиняк висловився за створення сприятливих умов для реалізації культурних та духовних потреб нацменшин в Україні. 

Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова подякувала активістам громадських організацій національних меншин і корінних народів за наполегливу подвижницьку діяльність, завдяки чому Україні вдалося уникнути гострих конфліктів і протистоянь, які, на жаль, нині стали сучасними викликами у Європі та світі. За її словами, за останні три роки до Уповноваженого надійшло близько однієї тисячі колективних звернень від ромських, єврейських, кримськотатарських, караїмських, польських, болгарських, німецьких, курдських, румунських, угорських, русинських, російських громадських організацій, яких непокоїть порушення прав на освіту, доступу до інформації, культурного надбання, прояви дискримінації за національною ознакою, а також відсутність бюджетних коштів для недільних шкіл і вивчення рідних мов, народних звичаїв і традицій. Кількість таких шкіл зменшилася з трьох тисяч до 570. Н. Карпачова також наполягає на поновленні державного органу з питань нацменшин.

За підсумками парламентських слухань буде ухвалено рекомендації, у яких пропонується вдосконалити законодавчу базу у сфері міжнаціональних відносин та гарантування прав нацменшин України, приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та міжнародних зобов’язань нашої держави.