Освіту на селі треба поліпшувати

Верховна Рада розглянула у другому читанні та ухвалила в цілому низку законопроектів. Зокрема, в цілому ухвалено законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення (уточнюється питання отримання телерадіоорганізаціями ліцензій на мовлення). Ще одним законопроектом «Про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» унормовується організація сурдоперекладу в державних телерадіоорганізаціях.

Також у цілому ухвалено законопроекти: «Про професійний розвиток працівників на виробництві», «Про внесення змін до закону про автомобільний транспорт» (щодо впорядкування міжнародних перевезень), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту населення та інформаційного простору від негативного впливу (пропонується заборонити на телебаченні та в друкованих засобах масової інформації рекламу окультно-містичних послуг та транслювання їх у прямому ефірі), «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту майнових прав дітей». У цілому ухвалено законопроект про фонд майбутніх поколінь. Як зазначив голова Бюджетного комітету Валерій Баранов, це дасть змогу створити сучасний механізм фінансового забезпечення регіонального розвитку. Планується, що цей державний фонд становитиме не менш як один відсоток обсягу видатків загального фонду держбюджету. При цьому 70 відсотків коштів розподілятиметься між регіонами відповідно до чисельності населення, а 30 відсотків коштів спрямовуватиметься на реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Фракції «БЮТ-«Батьківщина» та «НУ—НС» звернулися з проханням оголосити перерву та провести засідання погоджувальної ради. Однак Голова Верховної Ради Володимир Литвин запропонував, щоб парламент продовжував працювати, а лідери фракцій тим часом провели погоджувальну раду. Після її завершення із заявою виступив заступник керівника фракції «БЮТ-«Батьківщина» Андрій Шкіль, котрий сказав, що «влада перейшла до фізичного знищення Тимошенко», оскільки «після надання їй медперсоналом Качанівської колонії невідомих медпрепаратів вона втратила свідомість». У зв’язку з цим фракція вимагає створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для вивчення подій у Качанівській колонії в ніч з 6 на 7 січня та надання можливості канадським медикам всебічно обстежити Тимошенко. «Тільки це дасть нам змогу повірити, що влада не знищує Тимошенко фізичними методами», — сказав він. У свою чергу глава парламенту В. Литвин повідомив, що після того, як було зареєстровано проект постанови про створення такої ТСК, він запропонував внести до неї деякі редакційні зміни, щоб сама назва ТСК не містила висновків. За його словами, автори проекту постанови з цим погодилися, тож усім фракціям буде запропоновано визначитися. «Якщо буде знайдено компроміс, то ми зможемо повернутися до цього питання», — підсумував він.

Верховна Рада розглянула питання обрання та звільнення суддів.

А на початку засідання народним депутатам було запропоновано внести до порядку денного питання про відкликання Андрія Шевченка з посади голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації. За словами першого заступника голови цього комітету Олени Бондаренко (фракція Партії регіонів), це питання пропонується винести на розгляд парламенту через те, що А. Шевченко розвалив роботу комітету, пробував політизувати та «підім’яти під себе» комітет, через його звичку видавати свою думку за рішення комітету та спроби приймати одноосібні кадрові рішення, також видаючи їх за рішення комітету.

При цьому вона заявила, що раніше за аналогічні речі А. Шевченка уже відсторонювали від головування у комітеті. Натомість Сергій Сас («БЮТ-«Батьківщина») зазначив, що попри озвучені О. Бондаренко звинувачення, в протоколі засідання комітету йдеться лише про те, що А. Шевченко не скликав три засідання комітету. «Інших звинувачень у рішенні комітету немає, тому, перш ніж вносити це питання до порядку денного, спочатку потрібно розслідувати, чи справді ці засідання були заплановані, але вони не відбулися з вини А. Шевченка», — сказав С. Сас, додавши, що інакше це буде розцінено як черговий факт переслідування опозиції. Валерій Камчатний («Реформи заради майбутнього») підтримав думку С. Саса, що це питання намагаються внести до порядку денного всупереч Регламенту, а тому депутатська група це рішення не підтримуватиме. Сам Андрій Шевченко у своєму виступі зазначив, що почув про себе стільки, що, мабуть, як мінімум «заслуговує на сім років у Качанівській колонії». Він також заперечив, що засідання комітету проводяться нерегулярно. А що стосується ухваленого комітетом рішення, то це, за його словами, випливає з того, що шість членів комітету з одинадцяти є представниками більшості, а не опозиції. Підбиваючи підсумки обговорення, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк зазначив, що члени комітету мають право висловлювати недовіру і голові комітету, і його заступникам, а рішення ухвалюватиме парламент. А після того, як 241 народний депутат проголосував за внесення цього питання до порядку денного п’ятниці, А. Мартинюк додав, що в опозиції ніхто не відбирає керівництва цим комітетом. «У разі відкликання нинішнього голови, парламентська меншість має обговорити та запропонувати нову кандидатуру на посаду голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації», — сказав він.